У Києві декомунізували кілька бібліотек

Київрада перейменувала чотири дитячі бібліотеки та присвоїла ще одній ім’я Героя України Миколи Руденка.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на пресслужбу КМДА.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Київрада перейменувала три бібліотеки для дітей Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району, які були названі іменами радянських діячів:

* бібліотеку імені О. Пироговського – на бібліотеку "Преображенська";

* бібліотеці імені П. Вершигори присвоєно ім'я Євгена Гуцала – для вшанування пам'яті видатного українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста;

* бібліотека імені В. Кудряшова отримала ім'я Всеволода Нестайка – на честь письменника, класика сучасної української дитячої літератури.

Окрім того, перейменовано бібліотеку імені О. Матросова для дітей Централізованої бібліотечної системи Шевченківського району на бібліотеку імені Анатолія Костецького – на честь видатного українського дитячого письменника, викладача і літературознавця.

Також міська рада присвоїла бібліотеці № 156 у Дарницькому районі столиці ім'я Миколи Руденка – українського письменника, громадського діяча, Героя України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.