Премія PinchukArtCentre 2020 оголосила імена переможців

Головну премію PinchukArtCentre 2020 отримали Ярема Малащук та Роман Хімей.

Про це повідомляє пресслужба артцентру.

 

"Ярема Малащук та Роман Хімей стали володарями головної премії 6-го конкурсу Премії PinchukArtCentre – загальнонаціональної премії для українських художників віком до 35 років.

За роботу "Пряма трансляція" вони отримали 250 тисяч гривень (близько 10 тисяч доларів США) й автоматично увійшли до списку номінантів міжнародної премії Future Generation Art Prize 2021", - ідеться в повідомленні.

Ярема Малащук та Роман Хімей
Ярема Малащук та Роман Хімей

Як зазначається, Ніколай Карабінович отримав першу спеціальну премію за роботу "Якнайдалі". Юлі Голуб здобула другу спеціальну премію за відео "Дивись, у неї борода!".

Окрім 60 тисяч гривень (2300 доларів США), PinchukArtCentre запропонує кожному лауреату обмежену підтримку художнього розвитку в рамках виготовлення твору мистецтва або підтримки у вигляді резиденції.

Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський здобули приз громадськості (близько 1000 доларів США) за роботу "Бешкетники".

Переможців було обрано міжнародним журі у складі Бйорна Гельдхофа, арт-директора PinchukArtCentre; Катерини Грегос, кураторки, письменниці та лекторки; Каті Ківінен, головної кураторки колекції KIASMA; Влади Ралко, художниці. Томас Деламарр, старший куратор фонду Cartier, не зміг відвідати Україну через поширення в Європі коронавірусу Covid-19.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.