В Ірані виявили незвичайний наскальний малюнок

Наскальний живопис, який знайшли в Теймарі в Центральному Ірані, як з’ясували вчені, зображує людину-богомола.

Різьба на камені розміром приблизно 14 см була вперше виявлена на розкопках у 2018 році, проте спочатку археологи не змогли ідентифікувати її через незвичайну форму, повідомляє НВ із посиланням на EurekAlert.

 
ФОТО: MOHAMMAD NASERIFARD

Наскальні зображення, або петрогліфи безхребетних тварин рідкісні, тому іранські ентомологи об'єдналися з археологами, щоб спробувати визначити, що ж було намальовано на цьому зображенні.

Вони порівнювали різьблення з іншими зображеннями людей по всьому світу і з місцевими шестиногими істотами, з якими могли зіткнутися доісторичні художники.

Шість кінцівок на малюнку вказують на те, що на ньому зображено комаху, в той час як великі очі і хапальні верхні лапи з високою ймовірністю належать богомолу, визначили вчені.

Детальне дослідження малюнка і порівняння зображення з каталогом місцевої фауни дозволило вченим припустити, що зображений на малюнку богомол належить до виду Empusa.

Дослідники вважають, що лапи в середині малюнка з дивними колами на кінцях не належить богомолу, а схожі на Squatter Man — антропоморфну фігуру, яка зображується на петрогліфах по всьому світу.

В цей час неможливо точно сказати, скільки років петрогліфам, тому що санкції проти Ірану забороняють використання радіоактивних матеріалів, необхідних для радіовуглецевого аналізу. Проте, експерти Ян Брауер і Гус ван Веін досліджували ділянку Теймар і оцінили, що різьблення було зроблено приблизно 40 000 років тому.

Можна тільки здогадуватися, чому доісторичні люди відчували необхідність вирізати людину-богомола в скелі. Як стверджують автори, різьблення свідчить про те, що "в доісторичні часи, майже як сьогодні, богомоли були символами містицизму".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.