Перша кліматична війна. Вчені розгадали причину смертей в долині Нілу

У 1960-ті роки археологи виявили в долині Нілу могильник Джебель Сахаба віком від 13400 до 18600 років і визнали його свідченням першого у світі можливого великого збройного конфлікту.

Однак детальне вивчення фрагментів 61 скелета, яке нещодавно провели фахівців з давньої історії і геохіміки з Французького Національного центру наукових досліджень (CNRS) та університету Тулуза – Жан Жорес, змушує засумніватися в цій теорії, повідомляє ВВС. Україна.

 
фото: WENDORF ARCHIVES OF THE BRITISH MUSEUM

Ймовірніше, за словами вчених, що у могильнику спочивають останки жертв численних конфліктів, а їх причиною могла стати боротьба за кращу ділянку землі.

Як пояснює кореспондент ВВС Леонід Лунєв, раніше в долині Нілу було багато води, риби і рослинності. Але до кінця льодовикового періоду східна Сахара перетворилася на надзвичайно посушливий і холодний регіон, а розливи Нілу стали такими непередбачуваними, що землі, на якій можна було б поселитися без загрози повені, майже не залишилося.

На ці ділянки претендувало все більше племен мисливців-збирачів, і це не могло не призвести до кровопролиття.

У чверті досліджених скелетів з могильника Джебель Сахаба експерти виявили сліди як смертельних, так і давно загоєних поранень. Це свідчить про те, що вони неодноразово брали участь в битвах.

Більшість травм нанесли списами або стрілами. Жертвами сутичок, засідок і рейдів ставали не лише чоловіки, а й жінки та діти.

"Таким чином, ми спростовуємо теорію про те, що в могильнику Джебель Сахаба поховані жертви одного великого конфлікту, — пишуть дослідники у своїй роботі, — скоріш за все це були спорадичні і повторювані епізоди насильства, поштовхом до яких стали великі кліматичні та природні зміни".

Справді, історія людства знала багато воєн, які відбувалися на тлі сильної посухи і велися за право володіння родючими землями.

Утім, є й інша точка зору, за якою зв'язок між кліматичними змінами і зростанням насильства значно складніший, і насправді може настати момент, коли убогість ресурсів відкидає можливість конфлікту, оскільки війна обійдеться занадто дорого.

Так чи інакше, кажуть дослідники, але чим більше ми зможемо дізнатися про те, що сталося під кінець льодовикового періоду в Джебель Сахабі, тим більше шансів передбачити, як розвиватимуться події в майбутньому з настанням різких кліматичних змін.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.