Перша кліматична війна. Вчені розгадали причину смертей в долині Нілу

У 1960-ті роки археологи виявили в долині Нілу могильник Джебель Сахаба віком від 13400 до 18600 років і визнали його свідченням першого у світі можливого великого збройного конфлікту.

Однак детальне вивчення фрагментів 61 скелета, яке нещодавно провели фахівців з давньої історії і геохіміки з Французького Національного центру наукових досліджень (CNRS) та університету Тулуза – Жан Жорес, змушує засумніватися в цій теорії, повідомляє ВВС. Україна.

 
фото: WENDORF ARCHIVES OF THE BRITISH MUSEUM

Ймовірніше, за словами вчених, що у могильнику спочивають останки жертв численних конфліктів, а їх причиною могла стати боротьба за кращу ділянку землі.

Як пояснює кореспондент ВВС Леонід Лунєв, раніше в долині Нілу було багато води, риби і рослинності. Але до кінця льодовикового періоду східна Сахара перетворилася на надзвичайно посушливий і холодний регіон, а розливи Нілу стали такими непередбачуваними, що землі, на якій можна було б поселитися без загрози повені, майже не залишилося.

На ці ділянки претендувало все більше племен мисливців-збирачів, і це не могло не призвести до кровопролиття.

У чверті досліджених скелетів з могильника Джебель Сахаба експерти виявили сліди як смертельних, так і давно загоєних поранень. Це свідчить про те, що вони неодноразово брали участь в битвах.

Більшість травм нанесли списами або стрілами. Жертвами сутичок, засідок і рейдів ставали не лише чоловіки, а й жінки та діти.

"Таким чином, ми спростовуємо теорію про те, що в могильнику Джебель Сахаба поховані жертви одного великого конфлікту, — пишуть дослідники у своїй роботі, — скоріш за все це були спорадичні і повторювані епізоди насильства, поштовхом до яких стали великі кліматичні та природні зміни".

Справді, історія людства знала багато воєн, які відбувалися на тлі сильної посухи і велися за право володіння родючими землями.

Утім, є й інша точка зору, за якою зв'язок між кліматичними змінами і зростанням насильства значно складніший, і насправді може настати момент, коли убогість ресурсів відкидає можливість конфлікту, оскільки війна обійдеться занадто дорого.

Так чи інакше, кажуть дослідники, але чим більше ми зможемо дізнатися про те, що сталося під кінець льодовикового періоду в Джебель Сахабі, тим більше шансів передбачити, як розвиватимуться події в майбутньому з настанням різких кліматичних змін.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.