Як украсти мільйон по-українськи: священника Лаври "нагріли" на "золоті"

Столичні правоохоронці затримали групу осіб, які під приводом продажу антикрваріату ошукали священнослужителя.

Про це повідомляє "Українська правда" із посиланням на прокуратуру міста Києва.

 

"...затримано групу осіб, які шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами потерпілого у сумі 500 тис. гривень та намагалися ошукати його на ще один мільйон гривень" - йдеться у повідомленні прокуратури.

До правоохоронних органів звернувся священнослужитель (за даними УП — священник Києво-Печерської Лаври), який повідомив, що у лютому 2020 року придбав у раніше незнайомих йому чоловіків 150 золотих монет на суму 500 тис. гривень. Проте, експертиза встановила, що придбані ним монети не є золотими, а виготовлені з міді та цинку.

За кілька днів один із зловмисників знову зателефонував потерпілому з пропозицією придбати ще 800 монет за 1 млн гривень.

За результатами досудового розслідування, розпочатого за фактом шахрайства, правоохоронцям вдалося встановити особи зловмисників.

17 березня 2020 року у ході контролю за вчиненням злочину чотирьох осіб затримали "на гарячому" під час здійснення чергової оборудки.

Під час обшуку у затриманих вилучили монети з металу білого та жовтого кольору, інші антикварні вироби, 2 тисячі імітаційних купюр української гривні номіналом 500 гривень, помічені спеціальним розчином, а також інші речові докази.

Наразі затриманим особам повідомлено про підозру за ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України та вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.