У Москві замінили пам'ятник Жукову. А потім сказали, що повернуть старий. ФОТО

На Манежній площі в центрі Москви в п'ятницю знесли кінний пам'ятник маршалу Георгію Жукову і замінили його новим.

Представники влади довго не коментували це, а потім заявили, що після реставрації старий пам'ятник повернеться на місце, пише Радіо Свобода.

 
Новий пам'ятник
ФОТО: МЕДУЗА

Фотографії заміни пам'ятника з'явилися в соціальних мережах.

На фотографіях видно, що старий пам'ятник, який встановлений перед Історичним музеєм 8 травня 1995 року – 25 років тому, до 50-річчя Перемоги, - лежить на землі. На постаменті стоїть новий кінний пам'ятник Жукову.

При цьому поза маршала змінилася – тепер він віддає правою рукою честь. Повністю пам'ятник поки не видно, його нижня частина прикрита.

Старий пам'ятник
Старий пам'ятник
ФОТО: moscowwalks

Попередній пам'ятник піддавався критиці за неприродну, як стверджувалося, позу коня, на котрому сидів маршал. У 2015 році за заміну пам'ятника висловилася Громадська палата, однак ніякого офіційного рішення про демонтаж не приймалося.

Московська влада довго не коментували заміну пам'ятника. Представник департаменту культурної спадщини Москви сказав, що про заміну пам'ятника в цьому відомстві нічого не знають, так як монумент не є об'єктом культурної спадщини.

Старий пам'ятник
Старий пам'ятник

Згодом глава "Мосгорнаследия" Олексій Ємельянов заявив журналістам, що старий пам'ятник після реставрації повернеться на місце, а нова скульптура незабаром буде знята.

"Ні про яку заміну пам'ятника маршалу Жукову і не може бути мови. Планові реставраційні роботи були заплановані на березень поточного року", - заявив він.

За словами Ємельянова, новий пам'ятник – це "тимчасова копія", але її скоро демонтують, тому що постамент теж потребує ремонту.

Очікується, що пам'ятник повернуть на місце до 9 травня.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.