Перегляд бюджету має врахувати реставрацію пам’яток і об’єктів ЮНЕСКО - Мінкульт

При перегляді бюджету необхідно передбачити кошти на реставрацію пам’яток національного значення та об’єктів ЮНЕСКО.

На цьому наголосила т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко в інтерв'ю інтернет-виданню "Лівий берег", передає Укрінформ.

 

"Ми не можемо залишити сам на сам культурний і креативний сектор в умовах жорстких обмежень. Так само, як і туристичний сектор, який позбавлений можливості працювати як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Абсолютно зрозуміло, що галузь не зможе самостійно пройти кризу", - зазначила Фоменко.

За її словами, було напрацьовано пропозиції до Податкового кодексу, наступним кроком стала робота над змінами до Державного бюджету, яку активно підтримали культурні інституції.

Йдеться про можливість перерозподіляти кошти для стабілізації сектора, компенсуючи втрати через недоотримання доходів під час карантину, пільгове кредитування.

"Вкрай важливо, щоб ці ініціативи були підтримані й зафіксовані змінами до законодавства. Щодо перегляду бюджету. Звичайно, є видатки, які можна і треба скорочувати в цей важкий період…

Але якщо не фінансувати першочергові реставраційні роботи на пам'ятках національного значення чи об'єктах ЮНЕСКО, як то Ратушу в Бережанах, або мури Хотинської фортеці, або костел Святого Миколая у Києві, або Андріївську церкву, може статися, наступного року вже не буде що реставрувати. Або вартість таких робіт збільшиться в рази", - підкреслила Фоменко.

Вона додала також, що експертами ЮНЕСКО доведено, що постійний догляд за спадщиною набагато дешевше для держави, ніж екстремальне рятування від руйнації. І аутентичність зберігається, і національна пам'ять наповнюється, і люди мають постійну роботу. Це світоглядні очевидні речі.

"Хибним заощадженням є й скорочення видатків у сфері культури, коли короткотривала економія призводить до стагнації сектора, і саме державний бюджет у перспективі компенсуватиме ці втрати", - сказала т.в.о. міністра.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей