Перегляд бюджету має врахувати реставрацію пам’яток і об’єктів ЮНЕСКО - Мінкульт

При перегляді бюджету необхідно передбачити кошти на реставрацію пам’яток національного значення та об’єктів ЮНЕСКО.

На цьому наголосила т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко в інтерв'ю інтернет-виданню "Лівий берег", передає Укрінформ.

 

"Ми не можемо залишити сам на сам культурний і креативний сектор в умовах жорстких обмежень. Так само, як і туристичний сектор, який позбавлений можливості працювати як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Абсолютно зрозуміло, що галузь не зможе самостійно пройти кризу", - зазначила Фоменко.

За її словами, було напрацьовано пропозиції до Податкового кодексу, наступним кроком стала робота над змінами до Державного бюджету, яку активно підтримали культурні інституції.

Йдеться про можливість перерозподіляти кошти для стабілізації сектора, компенсуючи втрати через недоотримання доходів під час карантину, пільгове кредитування.

"Вкрай важливо, щоб ці ініціативи були підтримані й зафіксовані змінами до законодавства. Щодо перегляду бюджету. Звичайно, є видатки, які можна і треба скорочувати в цей важкий період…

Але якщо не фінансувати першочергові реставраційні роботи на пам'ятках національного значення чи об'єктах ЮНЕСКО, як то Ратушу в Бережанах, або мури Хотинської фортеці, або костел Святого Миколая у Києві, або Андріївську церкву, може статися, наступного року вже не буде що реставрувати. Або вартість таких робіт збільшиться в рази", - підкреслила Фоменко.

Вона додала також, що експертами ЮНЕСКО доведено, що постійний догляд за спадщиною набагато дешевше для держави, ніж екстремальне рятування від руйнації. І аутентичність зберігається, і національна пам'ять наповнюється, і люди мають постійну роботу. Це світоглядні очевидні речі.

"Хибним заощадженням є й скорочення видатків у сфері культури, коли короткотривала економія призводить до стагнації сектора, і саме державний бюджет у перспективі компенсуватиме ці втрати", - сказала т.в.о. міністра.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.