Книжковий Арсенал переносять на кінець серпня

Мистецький арсенал переносить Х Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», що планувався на 20–24 травня, на пізніші дати наприкінці серпня 2020 року через надзвичайну ситуацію з поширення коронавірусу та подовження карантину до 24 квітня.

Про це повідомляється на сайті Мистецького Арсеналу.

 

"Для команди фестивалю це є надзвичайно непростим рішенням, та безпека відвідувачів і учасників завжди на першому місці. Книжковий Арсенал є міжнародною подією, яка щороку збирає понад 100 іноземних гостей, більш як 200 видавців та культурних інституцій, понад 55 тисяч відвідувачів", - ідеться в повідомленні.

Як зазначає координаторка фестивалю Юлія Козловець, команда готова провести Х Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал" цього року, хоч і розуміє, що він не зможе бути таким, яким його спланували.

"Та ми віримо, що він так само потрібний нашим учасникам і нашим відвідувачам… Тому команда Книжкового Арсеналу продовжує роботу над підготовкою фестивалю. Уточнені дати ми повідомимо додатково. Якщо ситуація знову зміниться, ми будемо змінюватись разом із нею", — зазначила вона.

Щодо подальшої роботи з учасниками, які вже подали свої заявки на участь, кожному з них Оргкомітет повідомить окремою розсилкою.


Зазначимо, що попередньо Х "Книжковий Арсенал" був запланований на 20–24 травня 2020 року. Його темою обрано "оптимісти скептики", її куратором став літературознавець Ростислав Семків. Окрім нього, до кураторської команди увійшли письменник Сергій Жадан, літературні менеджери Оксана Хмельовська, Тетяна Родіонова, Юлія Козловець та Оксана Щур, музикознавець Любов Морозова, артменеджер Ольга Жук, письменниця та радіопродюсер Ірина Славінська, куратор сучасного мистецтва Соломія Савчук.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.