Львівщина готується святкувати 155-річчя Митрополита Андрея Шептицького

У 2020 році Україна на державному рівні вшановує пам’ять одного із найвизначніших духовних лідерів - Митрополита Андрея Шептицького. Реалізація низки проєктів запланована і на Львівщині.

Про це інформують у департаменті з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА, передає Гал-Інфо.

Пам'ятник Митрополиту Андрею у Львові
Пам'ятник Митрополиту Андрею у Львові

Зокрема у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові та Львівському музеї історії релігії відбудуться виставкові мистецькі проєкти.

У музеї Андрея Шептицького Львівської Архиєпархії УГКЦ запланований показ виставки колекції особистих речей Митрополита Андрея. Тематичні заходи, присвячені постаті Митрополита Шептицького, відбудуться і в навчальних закладах, народних домах та бібліотеках області.

Також низку заходів проведуть на Яворівщині та у Прилбичах, родинному селі Шептицьких. У м. Винники облаштують стежку Шептицького.

У цьому році також заплановано видати біографію Митрополита Андрея, а також його працю "Як будувати рідну хату".

"Геніальність Митрополита Шептицького у тому, що бувши главою церкви, він займався підприємницькою діяльністю, а всі зароблені гроші вкладав в освіту, мистецтво, шпиталі, розвиток церкви, допомогу нужденним.

Митрополит Шептицький мав власне бачення ведення бізнесу, був прихильником інновацій, науки і новітніх технологій", - зазначила заступник директора департаменту з питань культури Ірина Гаврилюк.


Зазначимо, що 29 липня 2020 року минає 155-ть років з дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 03.12.2019 № 325-IX "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році" та рішення Львівської обласної ради від 24.12.2020 № 969 "Про проголошення 2020 року Роком митрополита Андрея Шептицького" прийнято розпорядження Львівської обласної державної адміністрації з відзначення у Львівській області 155-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького – видатного українського громадського і церковного діяча.

Розпорядження видали з метою гідного вшанування постаті Митрополита Андрея, проведення ювілейних заходів та популяризації його постаті.

Довідково. Митрополит Андрей Шептицький (Глава УГКЦ 1901–1944) народився 29 липня 1865 року в с. Прилбичі, що на Яворівщині. За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку Церкву як в Україні, так і за кордоном.

Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.

Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Зазнавав утисків більшовиків. Помер 1 листопада 1944 року внаслідок тяжкої хвороби.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.