Чернівецький університет відзначає 145 річницю указу про заснування

Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет. Урочисте відкриття університету відбулось за півроку - 4 жовтня. Через карантин жодні урочистості не проводяться.

Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, тобто сьогодні – 145-річниця з тієї пори. Вже 4 жовтня того ж року відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет імені Франца-Йосифа.

Також тим Указом імператор заклав заснування богословського греко-православного факультету – єдиного в Австрійській імперії.

За 145 років змінювалися не тільки держави, а й назва університету: в 1875-1918 pp. – імені Франца Йосифа, у 1919-1940 роках він був румунським вищим навчальним закладом Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi, з 1940 року – Чернівецький державний університет, у 1989 році йому присвоїли ім'я визначного буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році – надано статус національного.

Разом з Чернівцями, за право мати на своїй території національний університет боролися міста Прага, Зальцбург і Трієст. Однак вибір припав на Чернівці.

Імператор Франц-Йосиф
Імператор Франц-Йосиф

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".