Чернівецький університет відзначає 145 річницю указу про заснування

Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет. Урочисте відкриття університету відбулось за півроку - 4 жовтня. Через карантин жодні урочистості не проводяться.

Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, тобто сьогодні – 145-річниця з тієї пори. Вже 4 жовтня того ж року відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет імені Франца-Йосифа.

Також тим Указом імператор заклав заснування богословського греко-православного факультету – єдиного в Австрійській імперії.

За 145 років змінювалися не тільки держави, а й назва університету: в 1875-1918 pp. – імені Франца Йосифа, у 1919-1940 роках він був румунським вищим навчальним закладом Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi, з 1940 року – Чернівецький державний університет, у 1989 році йому присвоїли ім'я визначного буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році – надано статус національного.

Разом з Чернівцями, за право мати на своїй території національний університет боролися міста Прага, Зальцбург і Трієст. Однак вибір припав на Чернівці.

Імператор Франц-Йосиф
Імператор Франц-Йосиф

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.