Чернівецький університет відзначає 145 річницю указу про заснування

Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет. Урочисте відкриття університету відбулось за півроку - 4 жовтня. Через карантин жодні урочистості не проводяться.

Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, тобто сьогодні – 145-річниця з тієї пори. Вже 4 жовтня того ж року відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет імені Франца-Йосифа.

Також тим Указом імператор заклав заснування богословського греко-православного факультету – єдиного в Австрійській імперії.

За 145 років змінювалися не тільки держави, а й назва університету: в 1875-1918 pp. – імені Франца Йосифа, у 1919-1940 роках він був румунським вищим навчальним закладом Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi, з 1940 року – Чернівецький державний університет, у 1989 році йому присвоїли ім'я визначного буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році – надано статус національного.

Разом з Чернівцями, за право мати на своїй території національний університет боролися міста Прага, Зальцбург і Трієст. Однак вибір припав на Чернівці.

Імператор Франц-Йосиф
Імператор Франц-Йосиф

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей