Віряни Московського патріархату знесли 300-літню козацьку церкву на Поділлі. ФОТО

Віряни УПЦ МП розібрали Покровську "козацьку" дерев'яну церкву в селі Лозова Шаргородського району Вінницької області, яку було побудовано у 1700-1702 роках, що мала статус пам’ятки національного значення.

Про це повідомляє видання "Релігія в Україні".

 

Тепер на місці пам'ятки національного значення – дерев'яної церкви часів Семена Палія та Івана Мазепи стоїть новобудова, збудована вірними Московського патріархату.

"Красуня та берегиня духу свободи України проіснувала 314 років такою, як на 1 фото. Потім – руйнація, будівельні ліси і нова "репліка" – останні 4 фото", – написала у Facebook Наталія Пудайло зі спільноти "Подільські мандри".

 
Фотоколаж: Релігія в Україні

"Кожну лекцію, кожен виступ про національну архітектуру XVIII ст. я починав згадуючи цю невеличку, але особливу церковцю. Тепер – пустка! Хто ми тепер без неї?", – прокоментував руйнування церкви ексголова Ради у справах релігій при Кабінеті міністрів України Арсен Зінченко.

Покровський храм в с. Лозова займає громада Шаргородського благочиння Могилів-Подільської єпархії УПЦ (МП), яка і замінила церкву на нову.

Ось що розповіли у проєкті "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина":

"Ми прибули до Лозової в той час, коли стара Покровська церква перестала існувати. Вона була розібрана, тому що… цитата – да она вся гнилая, вот и разобрали – теперь соберем новую, из нових брёвен и будет как новая…"За їх словами, це їм розповіли чоловіки з бензопилою, розпилюючи колоди старого зрубу.

"Так, деякі з них виглядали дуже погано, але, більшість (заминивши трухляві) ще можно було би використовувати, і це була би автентична, стара церква, з заміною пошкодженного…

Як там було далі – ми не знаємо, стверджувати, що старі колоди були використані в відновлені церкві, не можемо, бо бачили, як їх знищують. Коли розбирають старі зруби з метою їх перезібрати – їх маркують, роблять карту понівеченого – ми цього теж не побачили...

Також не відома доля старого іконостасу, живий, чи вже "…как новый…", – розповіли на сторінці проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.