У Німеччині встановлять пам'ятник Леніну

Після багаторічної боротьби між місцевою владою і лівою партією у німецькому місті Ґельзенкірхен встановлять пам'ятник Володимиру Леніну.

Як повідомляє Суспільне із посиланням на The Guardian, Ґельзенкірхен знаходиться в центру Рурської долини, яка раніше була промисловим центром Німеччини, тому там доволі багато людей робітничого класу.

 

Суд дав дозвіл марксистсько-ленінської партії Німеччини встановити у місті металеву статую за межами своєї штаб-квартири. Міська влада намагалася зупинити процес, наказавши зупинити будівництво бетонного постаменту, на якому вона повинна стояти.

У наказі стверджувалося, що статуя "порушуть вигляд" сусідньої будівлі, яка є історичною, обмеживши вид для спостерігачів, і буде суперечити правилам збереження історичних пам'яток. Місцева районна рада також виступила проти встановлення пам'ятника саме через постать Леніна.

"Комуністичний лідер Ленін є представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань. Все це робить його несумісним з вільним демократичним конституційним порядком в Німеччині і означає, що він є символом боротьби і знищення нашої демократії", — йдеться в заяві.

Однак суд став на бік лівої партії, яка назвала рішення "фантастичною перемогою Володимира Ілліча Леніна".

"Ми дійсно щасливі. Ґельзенкірхен — робоче місто, і Ленін дуже добре тут вписується", — сказав голова партії Габі Фехтнер.

Представник міста заявив, що міська влада оскаржуватиме рішення суду.

Статуя, в якій Ленін простягає праву руку, повинна бути відкрита 14 березня на церемонії, яка, як очікується, приверне прихильників лівих з усієї країни. Марксистсько-ленінська партія намагалася встановити її напередодні 150-річчя від дня народження "вождя комунізму", 22 квітня.

Чавунна 2,15-метрова статуя була виготовлена в 1930-х роках в Радянському Союзі. Німецька марксистська партія придбала її в Чехії. Сама партія була заснована в 1982 році і знаходиться під наглядом німецької розвідки, яка вважає її екстремістською і неконституційною.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці