Листування президента УНР Андрія Лівицького — на сайті Е-архіву

Листування Президента УНР в екзилі Андрія Лівицького оцифровано та доступно в Електронному архіві визвольного руху

До 141 річниці від дня народження Андрія Лівицького Центр досліджень визвольного руху підготував описи та опублікував на Е-архіві збірку листів Андрія Лівицького. Зі сканами можна ознайомитися на сайті електронного архіву українського визвольного руху.

Повністю колекція документів оцифрована архівом Служби зовнішньої розвідки України.

Андрій Лівицький — громадський та політичний діяч, дипломат, член Центральної Ради, прем'єр-міністр Уряду УНР, президент УНР в екзилі.

Центр досліджень визвольного руху дякує за допомогу в описі колекції студенту історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Владиславу Береговому.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.