У райцентрі Семенівка на Полтавщині демонтували пам’ятник Чапаєву

У Семенівці днями демонтували погруддя Чапаєву. Про це повідомив голова громадської організації “Світанок”, співзасновник проєкту “Декомунізація. Україна” Вадим Поздняков

"Погруддя Чапаєву в райцентрі Семенівка, що на Полтавщині, цими днями демонтовано! Приклад сусіднім Лубнам, де досі стоїть такий пам'ятник", – зазначив пан Вадим.  Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" у Семенівці виконали після звернення громадської організації "Світанок" на гарячу урядову лінію.

Рішення про демонтаж прийняте виконкомом Семенівської селищної ради. Про це в офіційному листі повідомив заступник селищного голови С. Полупан. 

 
 

Нагадаємо, що на початку березня у селі Веселий Поділ Семенівської ОТГ було демонтовано передостанній в Полтавській області пам'ятник Лєніну.

"Очищення області від незаконної окупаційної російсько-більшовицької символіки триває. Комдив Червоної Армії Чапаєв ніяким чином не пов'язаний ні з історією України, ні Полтавщини зокрема. Водночас, Семенівський край дав Україні видатних діячів визвольного руху всеукраїнського масштабу: героя Крут Миколу Божка-Божинського, віце-президента Української головної визвольної ради Івана Вовчука (Федір Вовк) та ін. Але досі ці постаті мало знані серед земляків і ніяк не увічнені", – зазначив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті на Полтавщині Олег Пустовгар. Він нагадав, що пам'ятник Чапаєву- не останній об'єкт, що підлягає декомунізації у Семенівському районі. Так, у с. Горошине досі не демонтовано  пам'ятник Енгельсу, у с. Калинівка – Свердлову, а у самій Семенівці – комсомольцю Івану Сухині.

Північно-Східний міжрегіональний відділ УІНП

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.