У райцентрі Семенівка на Полтавщині демонтували пам’ятник Чапаєву

У Семенівці днями демонтували погруддя Чапаєву. Про це повідомив голова громадської організації “Світанок”, співзасновник проєкту “Декомунізація. Україна” Вадим Поздняков

"Погруддя Чапаєву в райцентрі Семенівка, що на Полтавщині, цими днями демонтовано! Приклад сусіднім Лубнам, де досі стоїть такий пам'ятник", – зазначив пан Вадим.  Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" у Семенівці виконали після звернення громадської організації "Світанок" на гарячу урядову лінію.

Рішення про демонтаж прийняте виконкомом Семенівської селищної ради. Про це в офіційному листі повідомив заступник селищного голови С. Полупан. 

 
 

Нагадаємо, що на початку березня у селі Веселий Поділ Семенівської ОТГ було демонтовано передостанній в Полтавській області пам'ятник Лєніну.

"Очищення області від незаконної окупаційної російсько-більшовицької символіки триває. Комдив Червоної Армії Чапаєв ніяким чином не пов'язаний ні з історією України, ні Полтавщини зокрема. Водночас, Семенівський край дав Україні видатних діячів визвольного руху всеукраїнського масштабу: героя Крут Миколу Божка-Божинського, віце-президента Української головної визвольної ради Івана Вовчука (Федір Вовк) та ін. Але досі ці постаті мало знані серед земляків і ніяк не увічнені", – зазначив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті на Полтавщині Олег Пустовгар. Він нагадав, що пам'ятник Чапаєву- не останній об'єкт, що підлягає декомунізації у Семенівському районі. Так, у с. Горошине досі не демонтовано  пам'ятник Енгельсу, у с. Калинівка – Свердлову, а у самій Семенівці – комсомольцю Івану Сухині.

Північно-Східний міжрегіональний відділ УІНП

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.