Спецпроект

Експосол Канади в Україні увійшов до складу Ради директорів українського центру в Торонто

Канадський дипломат українського походження, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні (2014-2019 рр.) Роман Ващук увійшов до складу Ради директорів Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Рада директорів, адміністрація та волонтери Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру із задоволенням вітають пана Романа Ващука - експосла Канади в Україні - у лавах Ради директорів УКДДЦ", - йдеться у дописі.

Як зазначається, в центрі сподіваються "на продуктивну співпрацю в діяльності щодо збереження минулого для наступних поколінь".

Українсько-канадський дослідчо-документаційний центр (The Ukrainian Canadian Research & Documentation Centre, UCRDC) - це громадський центр, який збирає, каталогізує та зберігає матеріали, що відзеркалюють історію, культуру та внесок українців у всьому світі, зазначається на сторінці УКДДЦ у Facebook.

Роман Ващук
Роман Ващук

Центр  функціонує як місце розташування ресурсів, де зберігаються архіви, невелика бібліотека, усні історії (як в аудіо-, так і у відеоформаті), фотографії, спогади, особисті архіви тощо.

УКДДЦ створює документальні фільми (зокрема, стрічка "Між Гітлером та Сталіним" 2003 р.), готує навчальні матеріали, спонсорує лекції, конференції та виставки на різні теми, пов'язані з українською тематикою.

Великим здобутком УКДДЦ є кінофільм "Врожай відчаю", котрий отримав нагороди та відзнаки на різних фестивалях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".