Фільм «ЮКІ» поповнив англомовну бібліотеку Apple TV

Документальна стрічка Володимира Мули "ЮКІ/Історія перемог вільних українців" про знаменитих українських хокеїстів стала доступною для перегляду на одному з найпопулярніших світових відеосервісів Apple TV.

Про це повідомляє пресслужба Держкіно, за підтримки якого створено фільм.

 

"Картину можна переглянути англійською мовою одночасно у 72-х країнах світу", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, у фільмі зібрані історії видатних українців – володарів Кубка Стенлі, які у різний час здобували світову славу та долучалися до становлення найвпізнаванішої ліги світу – NHL.

"Особисто для мене вихід стрічки на Apple TV – світоглядна зміна дистрибуції контенту. Раніше деякі українські стрічки використовували популярний відеосервіс лише для охоплення російськомовної аудиторії в обмеженій кількості країн. Я ж пішов зовсім іншим шляхом: повернув голову на захід та став прокладати цю стежину вперше!

Переконаний, вітчизняний продукт здатен конкурувати за увагу глядача на світовому ринку. Потрібно лише прищепити цю культуру вітчизняним продюсерам.

Завдяки впізнаваним героям та англомовній локалізації фільму вдалося охопити неймовірну кількість територій. Тим самим показавши, що при великому бажанні та обмеженому бюджеті можна справді робити круті речі", - прокоментував режисер та продюсер фільму Володимир Мула.

Як нагадали у пресслужбі, 1 січня 2021 року стрічка "ЮКІ/ Історія перемог вільних українців" стала доступна у всеукраїнському онлайн-прокаті на сервісах OLL.TV та MEGOGO, а у липні 2021 року стрічка вийшла із релізом на популярному міжнародному майданчику Amazon Prime Video у США та Великій Британії.

Кінопроєкт "ЮКІ" виробництва компанії TeleProstir Studio став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору Державного агентства з питань кіно. Фільм вийшов у широкий український кінотеатральний прокат 3 грудня 2020 року у 42 містах України.


Герої фільму: Орест Кіндрачук, Іван Буцик, Кен Данейко, Джеф Чикрун, Ерик Нестеренко, Брюс Драйвер, Володимир і Іван Грецькі, Еді Шах, Руслан Федотенко.

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону