Спецпроект

У канадському парламенті вшанували пам’ять жертв Голодомору

У федеральному парламенті Канади з ініціативи депутата українського походження Івана Бейкера вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, вшанування відбулося у перший сесійний день нового скликання канадського парламенту.

 

"Я підіймаюся, аби вшанувати 80-ту річницю геноциду голодом в Україні, відомого як Голодомор, під час якого Йосип Сталін закрив українські кордони та конфіскував усю їжу, аби знищити українське населення, налаштоване проти його правління", – сказав Бейкер під час свого виступу.

Він розповів, що на піку Голодомору щохвилини вмирало 19 людей, щогодини – 1 200 і щодня – 28 тисяч. "Світ зберігав мовчання. Як наслідок – загинули мільйони", – наголосив парламентарій.

За словами Бейкера, його власна бабуся Алана пережила Голодомор. "Вона колись сказала мені, що сподівається на те, що жертв Голодомору не лише пам'ятатимуть, але й вшановуватимуть. Вшановування означає не лише згадування, але й упевнення, що такі злочини більше ніколи не повторяться", – зауважив він.

Депутат висловив сподівання, що "цього тижня ми всі згадаємо та вшануємо жертв". "Нам також слід подвоїти зусилля, аби упевнитися, що подібні злочини – які трапляються навіть зараз – будуть припинені й ніколи не повторяться", – підсумував Бейкер.

По завершенню промови усі присутні в залі депутати піднялися та відреагували оплесками на виступ колеги.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".