Бойовики «ЛНР» заявили про намір тричі на рік називати Луганськ Ворошиловградом

Підконтрольне Росії угруповання «ЛНР» заявило про намір тричі на рік називати окупований Луганськ «Ворошиловград» – відповідне розпорядження «голови» угруповання Леоніда Пасічника з’явилося на підконтрольних бойовикам ресурсах 17 квітня.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

 

Як йдеться в "указі" Пасічника, попередня назва Луганська Ворошиловград вживатиметься в дати, пов'язані з вшануванням річниць, пов'язаних із "Великою Вітчизняною Війною" (так в радянській і російській історії називають період Другої світової війни після нападу Німеччини на СРСР).

Відтак назву "Ворошиловград" разом із назвою "Луганськ" бойовики планують використовувати 9 травня, 22 червня і 14 лютого, коли відзначається річниця звільнення Луганська від нацистів.

Луганськ двічі перейменовували на Ворошиловград на честь уродженця Лисичанська Луганської області, радянського діяча Климента Ворошилова. Місто носило таку назву з 1935 по 1958 рік, потім – з 1970-го по 1990-й, коли йому повернули історичну назву.

З 2014 року Луганьк окупований російськими гібридними військами.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.