Бойовики «ЛНР» заявили про намір тричі на рік називати Луганськ Ворошиловградом

Підконтрольне Росії угруповання «ЛНР» заявило про намір тричі на рік називати окупований Луганськ «Ворошиловград» – відповідне розпорядження «голови» угруповання Леоніда Пасічника з’явилося на підконтрольних бойовикам ресурсах 17 квітня.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

 

Як йдеться в "указі" Пасічника, попередня назва Луганська Ворошиловград вживатиметься в дати, пов'язані з вшануванням річниць, пов'язаних із "Великою Вітчизняною Війною" (так в радянській і російській історії називають період Другої світової війни після нападу Німеччини на СРСР).

Відтак назву "Ворошиловград" разом із назвою "Луганськ" бойовики планують використовувати 9 травня, 22 червня і 14 лютого, коли відзначається річниця звільнення Луганська від нацистів.

Луганськ двічі перейменовували на Ворошиловград на честь уродженця Лисичанська Луганської області, радянського діяча Климента Ворошилова. Місто носило таку назву з 1935 по 1958 рік, потім – з 1970-го по 1990-й, коли йому повернули історичну назву.

З 2014 року Луганьк окупований російськими гібридними військами.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.