Посольство РФ у Чехії "переїхало" з площі Немцова

Посольство РФ в Празі змінило свою юридичну адресу з площі Бориса Нємцова на вулицю Коруновачні, де розташований його консульський відділ.

Про це повідомляє Aktualne.

 
ФОТО: ЕРА

"Прага офіційно перейменувала площу Під каштанами, де розташоване посольство Росії на честь вбитого російського політика Бориса Нємцова. Однак, в офіційній адресі посольства не буде вказано ім'я критика президента Володимира Путіна.

До Міністерства закордонних справ від росіян надійшла нота, яка повідомляє, що зараз воно (посольство) знаходиться на вулиці Коруновачні", - йдеться у повідомлені.

Речниця МЗС ЧР Зузана Стічова підтвердила, що російське посольство повідомило їх "про зміну адреси доставки". У міністерстві розцінили це "адміністративним кроком", оскаржувати який немає підстав.

Посольство перенесли в іншу будівлю, в 400 метрів від основної, яка теж належить російському диппредставництву у чеській столиці. Там знаходився консульський відділ.


Нагадуємо, що Площу було перейменовано в лютому. Цікаво, що будівля посольства РФ була єдиною на вулиці.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.