На Полтавщині демонтували погруддя Леніну

У селищі Михайлівське Карлівського району демонтували бюст Леніна.

Про це у Facebook повідомив голова ГО "Світанок", співзасновник проєкту "Декомунізація.Україна" Вадим Поздняков, передають Новини Полтавщини.

 

Декомунізаційний закон виконали після звернення активістів на гарячу урядову лінію.

"Цього разу, після нашого звернення, було демонтовано погруддя Леніну у селищі Михайлівське Карлівського району Полтавської області. Станом на поточний момент на Полтавщині є ще пам'ятник Леніну, Свердлову, Енгельсу, Петровському, Куйбишеву та декілька Ватутіну", – зазначив Вадим Поздняков.

Регіональний представник Українського інституту національної пам'яті на Полтавщині Олег Пустовгар нагадав, що залишається ще один пам'ятник Лєніну – на території села Власівка Зіньківського району.

У відповіді на офіційний лист голови УІНП Антона Дробовича головний лікар санаторію "Сосновий бір" у Зіньківському районі зазначив, що вважає розміщений на території санаторію пам'ятник Лєніну виносним експонатом музею цього закладу.

"Складно зрозуміти, як лікарі займаються невластивою їм справою, як вони носять туди-сюди Ілліча, наче гумову іграшку. До того ж, вперше чую, що там існує музей і працюють історики-музейні працівники.

Якщо ж справді на Зіньківщині з'явився музей, то невідомо, чи має він ліцензію та іншу документацію від Міністерства культури", – іронізує Олег Пустовгар.

Він наголосив, що існує відповідний юридичний висновок УІНП. У ньому йдеться, що Володимир Ленін (Ульянов), який протягом 1917-1923 рр. обіймав найвищі державні та партійні посади, спочатку у Радянській Росії, а потім у СРСР, не тільки теоретично обстоював можливість та необхідність застосування політичних репресій та терору стосовно окремих груп населення чи окремих осіб, але й як посадова особа брав участь в ухваленні та підписував відповідні нормативні документи (декрети), які легітимізували та "узаконювали" застосування таких політичних репресій та терору органами державної влади (насамперед, ВЧК, судами та революційними трибуналами).

"Саме Ленін був ідеологом і одним із організаторів окупації молодої Української держави — Української Народної Республіки. Агресором проти нашої держави тоді виступила більшовицька Росія, яку очолював Ленін.

Зараз його справу продовжує Путін: Росія як і сто років тому вчинила акт агресії проти нашої держави", - підсумував Олег Пустовгар.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.