У селі на Полтавщині досі стоїть пам’ятник Карлу Марксу

У селі Радочини Кременчуцького району стоїть памʼятник Карлу Марксу у повний зріст. Зроблений він з мармурової крихти, а заввишки понад п’ять метрів.

Про це пише kremen.today.

 

В Омельницькій ОТГ, до якої входить село, прибирати йлшл поки не планують.

– Він нікому абсолютно не заважає. Стоїть у парку в кутку, і хай стоїть. Закон на сьогодні не виконаний, притягніть мене до відповідальності. Я не заперечую. Такі села дісталися запущені, потрібно ремонтувати. А ви говорите я маю памʼятати за той памʼятник. Він мені не холодить, не гріє, – сказала Олександра Шереметьєва, голова Омельницької ОТГ.

Карл Маркс у переліку Українського інституту національної пам'яті серед постатей, що підпадають під закон про декомунізацію.

– Ми будемо звертатися до Кабміну, щоб було вжито заходів з виконання закону, – сказав Олег Пустовгар, регіональний представник Інституту національної памʼяті.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.