Оприлюднено фільм 1928 року з кадрами про Армію УНР

У Польщі реставровано та оцифровано фільм «Polonia Restituta 1918-1920», у якому серед інших є кадри з командирами та козаками Армії УНР

Німий фільм "Polonia Restituta 1918-1920" - це збірка документальних кадрів, записаних під час боротьби за незалежність та Варшавської битви. зроблених фільм виготовлено на початку 1928 року на замовлення Генерального штабу Польщі.

У фільмі, серед іншого, показана війна за Галичину, польсько-український союз та звільнення Києва від більшовиків у травні 1920 року. Можна побачити кадри з Симоном Петлюрою, Михайлом Омеляновичем-Павленком, Святославом Шрамченком, Павлом Пащевським та іншими командирами та козаками Армії УНР.

Консервацію, реконструкцію та реставрацію твору здійснила Національна фільмотека Польщі. Фільм можна переглянути за посиланням.

Симон Петлюра та Едвард Ридз-Смігли у Києві, травень 1920 року
Симон Петлюра та Едвард Ридз-Смігли у Києві, травень 1920 року

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.