В'ятрович дав ДБР свідчення про форум пам'яті жертв Голодомору

Колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович дав свідчення у Державному бюро розслідувань у справі щодо коштів, витрачених на проведення у 2018 році Міжнародного форуму пам'яті жертв Голодомору

Колишній голова Українського інституту національної пам'яті, народний депутат Володимир В'ятрович дав свідчення у Державному бюро розслідувань як свідок у справі щодо коштів, витрачених на проведення у 2018 році Міжнародного форуму пам'яті жертв Голодомору.

 

"Я сподіваюся, що мої достатньо виразні свідчення дали зрозуміти, що справи як такої не існує. Підстав для того, щоб проводити цю справу взагалі немає. Ці кілька десятків сторінок, які були в слідчого, що проводив допит, зібрані станом на тепер, – це, на жаль, дарма витрачений його час, тому що він, виявляється, займається цим декілька місяців.

І зараз цей допит – трохи більше години – це так само, на жаль, витрачений мій час. Я сподіваюся, що і я, і пан слідчий матимемо можливість використовувати свій час більш ефективно і раціонально на благо України...

Я наголошував на тому, що форум відбувався на виконання указу президента від 2016 року, на виконання відповідного розпорядження Кабінету міністрів 2017 року, наказів Українського інституту національної пам'яті. Це був ювілейний захід до 85-их роковин Голодомору, в якому взяло участь близько 700 людей, з них десятки людей – відомі дослідники з-за кордону".

Виконувач обов'язків керівника управління з організації досудових розслідувань Головного слідчого управління ДБР Микола Арманов у коментарі Радіо Свобода заявив: "На допиті, зокрема, ставилися питання фінансового характеру, проте ексголова УІНП повідомив, що нічого з цього приводу не пам'ятає... Не виключено ще одного допиту, якщо буде необхідність, можливо, і не буде необхідності, але це вже в компетенції слідчого".

В'ятрович не бачить підстав для повторного допиту.

У Facebook він також написав: "Проінформував слідчого для чого і як ми організували міжнародний форум пам'яті жертв Голодомору. Певен, що наданої інформації має бути досить, аби закрити цю безглузду справу і не витрачати ані мого часу, ані коштів і часу Державного бюро розслідувань".

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.