Спецпроект

Світовий конгрес українців підтримав Вʼятровича

На підтримку В’ятровича виступили СКУ та інші громадські організації

Світовий конгрес українців оприлюднив відкрите звернення до Державного бюро розслідувань (ДБР), висловивши занепокоєння заявою ексголови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича щодо його переслідування.

 

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ

Громадський Комітет з вшанування пам'яті жертв Голодомору- геноциду 1932-33 років, Громадська організація "Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса" та Світовий Конгрес Українців занепокоєні заявою народного депутата Володимира В'ятровича про його переслідування як колишнього Голови Українського інституту національної пам'яті за організацію ним у 2018 році Міжнародного форуму "Україна пам'ятає, світ визнає!", присвяченого 85-роковинам Голодомору - геноциду української нації".

У Форумі взяли участь багато українських та закордонних гостей.

Серед доповідачів Форуму було 32 українських та 20 іноземних дослідників теми Голодомору, низка представників іноземних країн, Світового конгресу українців, керівники європейських інституцій національної пам'яті, кількасот учасників та представники українських та закордонних медіа.

Одночасно меморіальні заходи відбулися у більш як 80-ти містах планети у Австралії, Канаді, США, Японії, Китаї, Португалії, Італії, Угорщині, Чехії та інших країнах.

Голодомор визнаний злочином у багатьох країнах світу. Трагедії такого рівня і такого значення для масової свідомості нації є одним з базових елементів національної пам'яті, який виростає з моральної потреби вшанувати пам'ять невинно убієнних та убезпечити майбутні покоління від повторення у майбутньому.

На державному рівні вшановують пам'ять жертв Голокосту в Державі Ізраїль, жертв інших масових убивств у країнах, які постраждали.

Натомість в Україні вшанування жертв Голодомору-геноциду з залученням державних коштів знову стало можливим лише після перемоги Революції Гідності.

Громадський Комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору- геноциду 1932-33 років виступив співорганізатором державно- громадських заходів пам'яті 85 роковин Голодомору. Наші представники та колеги брали участь у Форумі, який відбувся на високому науковому, представницькому та організаційному рівні.

Примітно також, що ДБР розпочало розслідування за листом політика, відомого своїми зневажливими заявами щодо теми Голодомору та національної пам'яті українців, котрий, окрім того, публічно оголошує Володимира В'ятровича своїм політичним опонентом.

Закликаємо ДБР не стати інструментом у політичних замовленнях антиукраїнських сил, які піднімають голову останнім часом, і не спричинитися до згортання наукових досліджень про злочин геноциду української нації.

Підписи:

Ігор Юхновський - Співголова Громадського Комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років, доктор фізико- математичних наук, професор, академік НАН України;

Іван Васюник - Співголова Громадського Комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років;

Стефан Романів - Співголова Громадського Комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років, Перший віце-президент Світового конгресу українців;

Іван Окоєв – заступник Голови Всеукраїнської правозахисної організації "Меморіал" ім. В.Стуса;

Володимир Василенко - Заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор, з 2006 по 2010 — представник України в Раді ООН із прав людини;

Василь Вовкун – український громадський діяч, режисер, сценарист, культуролог. Міністр культури і туризму України у 2007–2010 роках;

Євстратій (Зоря) - архієрей Православної церкви України, архієпископ Чернігівський і Ніжинський, речник Священного Синоду;

Оксана Забужко - письменниця, громадська діячка, Лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка;

Ярослав Калакура - доктор історичних наук, професор-консультант кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Сергій Квіт – професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", Міністр освіти і науки України (2014-2016);

Роман Круцик - Почесний голова Київської міської організації Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства "Меморіал" імені В. Стуса;

Георгій Папакін - доктор історичних наук, професор, директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України;

Іван Патриляк - доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

о. Олекса Петрів - Митрофорний протоієрей, Керівник Департаменту зовнішніх зв'язків в Україні УГКЦ;

Роман Подкур – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками