Відома дата телепрем’єри історичної драми "Чорний Ворон"

Повнометражний історичний фільм "Чорний ворон", знятий за мотивами однойменного роману Василя Шкляра буде показаний телеглядачам 17 травня

17 травня о 21:00 "1+1" покаже повнометражний історичний фільм "Чорний ворон".  

 
Пресслужба каналу "1+1"

Сюжет стрічки описує історію життя та кохання Івана на прізвисько Ворон, якому випала доля стати учасником повстанського руху часів Холодноярської республіки. Він жертвує спокоєм та сімейним затишком і починає запеклу боротьбу за незалежність рідної землі, волю та майбутнє українців і власної родини.

Головну роль Ворона у стрічці виконує молодий український актор Тарас Цимбалюк. Образ Тіни, коханої Ворона, у фільмі втілила Ксенія Данилова.

Народна артистка України Наталя Сумська у кінопроекті стала ворожкою Явдохою. Олексій Тритенко у драмі втілив образ головного антагоніста ‒ чекіста Птіцина. А чекістом Євдокімовим став Андрій Мостренко.

Роль Вовкулаки, побратима Ворона, виконав Павло Москаль. Побачать глядачі у фільмі і відомого українського музиканта Сергія Бабкіна. Він втілив образ містичного Варфоломія. Також акторами "Чорного ворона" стали Даніїл Мірешкін, Зоряна Марченко, Віктор Жданов, Аліна Коваленко, Азізбек Абдурашидов, Володимир Ращук та інші. Особливим та символічним актором став птах ‒ ворон Фрейд.

В український кінопрокат стрічка вийшла 5 грудня 2019 року, спричинивши хвилю обговорень серед українців. Своїми враження на сторінках соціальних мереж ділилися відомі зірки, лідери думок, журналісти, прихильники творчості письменника Василя Шкляра.

Режисером "Чорного ворона" став Тарас Ткаченко. Сценарист ‒ Тарас Антипович, оператор-постановник – Олександр Кришталович, виконавчі продюсери – Христина Шкабар та Володимир Андріюк.

Стрічку створено компанією "ТЕТ-Продакшн" за підтримки Державного агентства України з питань кіно на замовлення телеканалу "1+1".

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.

Харківська епопея Павла Шандрука

Постать українського військового, генерал-хорунжого армії УНР Павла Шандрука доволі відома. Герой Української революції та вересневої кампанії 1939 року. Генерал-полковник в еміграції та командувач Української Національної Армії. У 1965 році польський еміграційний уряд нагородив Шандрука вищим військовим відзначенням – срібним орденом "Віртуті Мілітарі". Перелік звитяг цієї непересічної постаті можна ще довго продовжувати. Та чи все нам відомо про його ранню біографію? У пропонованому Вам матеріалі розповідається про харківський період та службу в поліції, ймовірно, того самого Павла Шандрука.