Відома дата телепрем’єри історичної драми "Чорний Ворон"

Повнометражний історичний фільм "Чорний ворон", знятий за мотивами однойменного роману Василя Шкляра буде показаний телеглядачам 17 травня

17 травня о 21:00 "1+1" покаже повнометражний історичний фільм "Чорний ворон".  

 
Пресслужба каналу "1+1"

Сюжет стрічки описує історію життя та кохання Івана на прізвисько Ворон, якому випала доля стати учасником повстанського руху часів Холодноярської республіки. Він жертвує спокоєм та сімейним затишком і починає запеклу боротьбу за незалежність рідної землі, волю та майбутнє українців і власної родини.

Головну роль Ворона у стрічці виконує молодий український актор Тарас Цимбалюк. Образ Тіни, коханої Ворона, у фільмі втілила Ксенія Данилова.

Народна артистка України Наталя Сумська у кінопроекті стала ворожкою Явдохою. Олексій Тритенко у драмі втілив образ головного антагоніста ‒ чекіста Птіцина. А чекістом Євдокімовим став Андрій Мостренко.

Роль Вовкулаки, побратима Ворона, виконав Павло Москаль. Побачать глядачі у фільмі і відомого українського музиканта Сергія Бабкіна. Він втілив образ містичного Варфоломія. Також акторами "Чорного ворона" стали Даніїл Мірешкін, Зоряна Марченко, Віктор Жданов, Аліна Коваленко, Азізбек Абдурашидов, Володимир Ращук та інші. Особливим та символічним актором став птах ‒ ворон Фрейд.

В український кінопрокат стрічка вийшла 5 грудня 2019 року, спричинивши хвилю обговорень серед українців. Своїми враження на сторінках соціальних мереж ділилися відомі зірки, лідери думок, журналісти, прихильники творчості письменника Василя Шкляра.

Режисером "Чорного ворона" став Тарас Ткаченко. Сценарист ‒ Тарас Антипович, оператор-постановник – Олександр Кришталович, виконавчі продюсери – Христина Шкабар та Володимир Андріюк.

Стрічку створено компанією "ТЕТ-Продакшн" за підтримки Державного агентства України з питань кіно на замовлення телеканалу "1+1".

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.