"Нічну варту" Рембрандта тепер можна розгледіти в деталях онлайн

Державний музей Амстердама опублікував найбільш детальне цифрове зображення картини Рембрандта "Нічна варта".

Про це повідомляється на сайті музею, передає Укрінформ.

 

"Державний музей публікував найбільшу детальну фотографію "Нічної варти" на власному сайті. Її можна приблизити так, щоб детально роздивитися окремі мазки і навіть частинки пігментів", - йдеться в повідомленні.

Фотографія має розширення в 44,8 гігапікселя. Всього для цього зробили 528 окремих знімків. Роботу над фотографією, яка дозволяє розглянути кожен міліметр величезного полотна, команда з 12 художників-реставраторів почала ще в липні 2019 року. Спочатку її робили для реставраторів, які працювали над відновленням полотна розміром 3,8 на 4,5 метра.

Співробітники Рейксмюсеум вважають, що високоточна копія картини буде "найважливішим джерелом інформації" для поціновувачів і дослідників мистецтва.

Очікується, що сам музей знову відкриється 1 червня.


ДОВІДКА. "Нічна варта" – одна з найвідоміших картин Рембрандта. Вона була створена 1642 року. Картину Рембрандт створив на замовлення Стрілецького товариства капітана Франса Баннінга Кока – загону громадянського ополчення Нідерландів, яке побажало прикрасити своє нове приміщення груповими портретами шести рот. На картину тричі здійснювали напад – на початку 1900-х і в 1975 році її різали ножем, а в 1990 році облили кислотою.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.