Спецпроект

“Ціна правди” - у ТОПі найкращих фільмів року за версією The Guardian

Британське видання The Guardian включило стрічку «Ціна правди» (Mr. Jones) Аґнєшки Голланд про Голодомор в Україні до списку кращих фільмів року.

Про це повідомляє Украінформ із посиланням на сайт газети.

 

"У Аґнєшки Голланд є реальна історія, яку вона розповідає – історія, про яку мало говорять, - і один, переконливий і приємний персонаж, який її розповідає. Це сильний фільм", - зазначає видання.

Фільм "Ціна правди" розповідає історію британського журналіста Ґарета Джонса, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу та на власні очі побачив злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні.

У 1933 році вельський репортер Ґарет Джонс шукає свою наступну велику історію. Останні новини приводять його до Москви, де він знайомиться з журналісткою Адою Брукс.

Ада відкриває йому очі на "радянську утопію", яка не має нічого спільного з реальністю. І Ґарет, попри погрози, розпочинає розслідування. Переховуючись від спецслужб СРСР, крок за кроком він розкриває правду про трагедію українського народу: Голодомор, жорстку цензуру, змову та масові репресії.

Саме його викриття згодом стануть підґрунтям для роману "Колгосп тварин" Джорджа Орвелла.


Фільм є спільним виробництвом України, Польщі та Великої Британії.

У листопаді 2019 року Президент України Володимир Зеленський відзначив орденом княгині Ольги III ступеня режисера фільму "Ціна правди" Аґнєшку Голланд "за вагомий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор.

Загалом у рейтинг увійшли 30 стрічок. Серед них – фільм-тріумфатор цьогорічного "Оскару", південнокорейська картина "Паразити" та картина-володарка "Золотого глобусу", драма британського режисера Сема Мендеса "1917".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.