АНОНС: Показ та обговорення фільму «Вогнехреща» про події на Грушевського. ВІДЕО

Цього тижня виповнюється 8 років від початку подій на Грушевського, які змінили хід Революції Гідності.

Український інститут національної пам'яті до річниці подій на Грушевського представляє фільм "Вогнехреща", створений на основі відеоматеріалів проєкту "Майдан: усна історія" та матеріалів, наданих Національним музеєм Революції Гідності.

 

Стрічка через усноісторичні свідчення розповідає про протистояння між протестувальниками та силовиками на вулиці Грушевського в січні 2014 року.

До перегляду та обговорення фільму запрошені його творці та герої, які зможуть поділитись своїми враженнями від стрічки, а також спогадами і роздумами як про події на Грушевського, так і загалом про події Революції Гідності.


В обговоренні стрічки візьмуть участь:


Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.


А також герої фільму:

Андрій Єрмоленко, художник

Андрій Бондаренко, громадський діяч, юрист

Павел Боболовіч, журналіст із Польщі

Тарас Логінов, командир загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста України

Олексій Шемотюк, архітектор

Галина Циганенко, психолог, психотерапевт

Богдан Мотузенко, соціолог, аналітик

Вікторія Кочубей, психолог

Ганна Гречанюк, вчитель

Ярослав Коробка, режисер монтажу


Модеруватиме подію Тетяна Ковтунович.


Після перегляду відбудеться обговорення з творцями та героями фільму.


Час: 20 січня, четвер, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності 18/2).


Участь у заході за реєстрацією.


Гості повинні дотримуватися чинних карантинних вимог, у тому числі мати при собі дійсний сертифікат про вакцинацію від COVID-19, дійсний сертифікат про одужання, або дійсний негативний результат тесту.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.