АНОНС: Показ та обговорення фільму «Вогнехреща» про події на Грушевського. ВІДЕО

Цього тижня виповнюється 8 років від початку подій на Грушевського, які змінили хід Революції Гідності.

Український інститут національної пам'яті до річниці подій на Грушевського представляє фільм "Вогнехреща", створений на основі відеоматеріалів проєкту "Майдан: усна історія" та матеріалів, наданих Національним музеєм Революції Гідності.

 

Стрічка через усноісторичні свідчення розповідає про протистояння між протестувальниками та силовиками на вулиці Грушевського в січні 2014 року.

До перегляду та обговорення фільму запрошені його творці та герої, які зможуть поділитись своїми враженнями від стрічки, а також спогадами і роздумами як про події на Грушевського, так і загалом про події Революції Гідності.


В обговоренні стрічки візьмуть участь:


Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.


А також герої фільму:

Андрій Єрмоленко, художник

Андрій Бондаренко, громадський діяч, юрист

Павел Боболовіч, журналіст із Польщі

Тарас Логінов, командир загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста України

Олексій Шемотюк, архітектор

Галина Циганенко, психолог, психотерапевт

Богдан Мотузенко, соціолог, аналітик

Вікторія Кочубей, психолог

Ганна Гречанюк, вчитель

Ярослав Коробка, режисер монтажу


Модеруватиме подію Тетяна Ковтунович.


Після перегляду відбудеться обговорення з творцями та героями фільму.


Час: 20 січня, четвер, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності 18/2).


Участь у заході за реєстрацією.


Гості повинні дотримуватися чинних карантинних вимог, у тому числі мати при собі дійсний сертифікат про вакцинацію від COVID-19, дійсний сертифікат про одужання, або дійсний негативний результат тесту.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".