Картини з колекції Порошенко – цілі

ДБР зі штурмом вивезло з Музею Гончара митні декларації на картини з колекції Петра Порошенка

Проти пʼятого президента України Петра Порошенка відкрита кримінальна справа щодо незаконного вивезення предметів мистецтва за кордон. 25 травня мав відбутись допит у цій справі.

Однак, Порошенко на допит не пішов. Натомість організував у Музеї Гончара виставку картин, які він нібито вивіз за кордон із порушеннями. Разом із картинами на виставці мали бути представлені копії митних декларацій.

 

Виставку картин спільно відкривали Петро та Марина Порошенки. Подружжя вказувало, що усі охочі зможуть подивитись на картини після закінчення карантину і відкриття музею для відвідувачів.

За словами Порошенка, вони виставили роботи Айвазовського, Лагоріо, Котарбінського, Тропініна, Хмелюка та Рєпіна. Їх він нібито збирав десятки років.

Працівники Державного бюро розслідувань прибули до Музею Гончара. "Там проходять слідчі дії, які проводяться слідчими ДБР. Щодо змісту дій, які проводяться в Музеї Гончара, немає дозволу слідчого на їхнє оприлюднення", — повідомили в ДБР.

 

Директор музею Івана Гончара Петро Гончар заявив, що співробітники Державного бюро розслідувань не надали відповідного рішення суду та ввірвалися в музей, зламавши двері.

Згодом у музеї заявили: "Картини цілі. Декларації вилучені. Директор музею з адвокатами. Представники ДБР поїхали".

 

Український національний комітет Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) заявив, що "вважає неприпустимими дії представників Державного бюро розслідувань, що мали місце 26 травня 2020 р. у Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" (м. Київ).

Співробітники Державного бюро розслідувань під час проведення слідчих дій у рамках одного з кримінальних проваджень застосували силу для проникнення у виставкове приміщення музею – зламали двері, виштовхнули директора – Петра Івановича Гончара, і заблокували вхід. Що відбувалося в цей час у приміщеннях музею – невідомо, оскільки співробітників Музею Гончара, народних депутатів, які прибули на місце, та журналістів всередину не пропускали. Представники поліції обмежилися спостереженнями та прийняттям заяв від директора музею та інших осіб.

ІКОМ України не вважає можливим давати оцінку змісту кримінального провадження і діям його фігурантів, це – компетенція правоохоронних органів. Водночас подібні дії працівників ДБР підважують принцип верховенства права та підривають суспільну довіру.

Музеї є публічним простором, місцем зберігання спільної спадщини і діалогу. Вони очікують від правоохоронних органів захисту і підтримки, а не агресії і насильства на межі актів вандалізму. Останній раз правоохоронці вдиралися до приміщення музею силою у січні 2014 р. Ця практика має бути назавжди викорінена.

Вимагаємо від керівництва ДБР принести вибачення Петру Гончару і провести службове розслідування даного інциденту".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.