У Новограді-Волинському з’явився мурал «Літописний Возвягель»

На стіні Новоград-Волинського краєзнавчого музею на Житомирщині з’явився художній розпис «Літописний Возвягель». Його здійснили семеро вчителів та учнів місцевої школи мистецтв.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла директор Новоград-Волинського краєзнавчого музею Олена Жовтюк.

 

"Якось запропонувала викладачу школи мистецтв Віктору Фурману прикрасити стіну нашого музею. Він розповів про цю ідею своїм учням і вони почали працювати над ескізом. Ми як раз провели ремонт фасаду і завдяки школі мистецтв у нас з'явився художній розпис "Літописний Возвягель".

На розписі зображене літописне місто Возвягель, також середньовічне місто. Крім того, на художньому розписі є князь Костянтин Острозький, який почав будувати тут фортецю, а також князь Возвягельський XIII ст.", - зазначила Жовтюк.

За її словами, художній розпис зображений на стіні розміром 3,12 на 7,15 м. Розпис на стіні музею зробили безкоштовно.


Возвягель вперше згадується в Іпатіївському літописі як місто Галицько-Волинського літопису. Потім місто перейменували у Звягель, а згодом – у Новоград-Волинський.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.