У Новограді-Волинському з’явився мурал «Літописний Возвягель»

На стіні Новоград-Волинського краєзнавчого музею на Житомирщині з’явився художній розпис «Літописний Возвягель». Його здійснили семеро вчителів та учнів місцевої школи мистецтв.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла директор Новоград-Волинського краєзнавчого музею Олена Жовтюк.

 

"Якось запропонувала викладачу школи мистецтв Віктору Фурману прикрасити стіну нашого музею. Він розповів про цю ідею своїм учням і вони почали працювати над ескізом. Ми як раз провели ремонт фасаду і завдяки школі мистецтв у нас з'явився художній розпис "Літописний Возвягель".

На розписі зображене літописне місто Возвягель, також середньовічне місто. Крім того, на художньому розписі є князь Костянтин Острозький, який почав будувати тут фортецю, а також князь Возвягельський XIII ст.", - зазначила Жовтюк.

За її словами, художній розпис зображений на стіні розміром 3,12 на 7,15 м. Розпис на стіні музею зробили безкоштовно.


Возвягель вперше згадується в Іпатіївському літописі як місто Галицько-Волинського літопису. Потім місто перейменували у Звягель, а згодом – у Новоград-Волинський.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.