Картини з колекції Порошенко – цілі

ДБР зі штурмом вивезло з Музею Гончара митні декларації на картини з колекції Петра Порошенка

Проти пʼятого президента України Петра Порошенка відкрита кримінальна справа щодо незаконного вивезення предметів мистецтва за кордон. 25 травня мав відбутись допит у цій справі.

Однак, Порошенко на допит не пішов. Натомість організував у Музеї Гончара виставку картин, які він нібито вивіз за кордон із порушеннями. Разом із картинами на виставці мали бути представлені копії митних декларацій.

 

Виставку картин спільно відкривали Петро та Марина Порошенки. Подружжя вказувало, що усі охочі зможуть подивитись на картини після закінчення карантину і відкриття музею для відвідувачів.

За словами Порошенка, вони виставили роботи Айвазовського, Лагоріо, Котарбінського, Тропініна, Хмелюка та Рєпіна. Їх він нібито збирав десятки років.

Працівники Державного бюро розслідувань прибули до Музею Гончара. "Там проходять слідчі дії, які проводяться слідчими ДБР. Щодо змісту дій, які проводяться в Музеї Гончара, немає дозволу слідчого на їхнє оприлюднення", — повідомили в ДБР.

 

Директор музею Івана Гончара Петро Гончар заявив, що співробітники Державного бюро розслідувань не надали відповідного рішення суду та ввірвалися в музей, зламавши двері.

Згодом у музеї заявили: "Картини цілі. Декларації вилучені. Директор музею з адвокатами. Представники ДБР поїхали".

 

Український національний комітет Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) заявив, що "вважає неприпустимими дії представників Державного бюро розслідувань, що мали місце 26 травня 2020 р. у Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" (м. Київ).

Співробітники Державного бюро розслідувань під час проведення слідчих дій у рамках одного з кримінальних проваджень застосували силу для проникнення у виставкове приміщення музею – зламали двері, виштовхнули директора – Петра Івановича Гончара, і заблокували вхід. Що відбувалося в цей час у приміщеннях музею – невідомо, оскільки співробітників Музею Гончара, народних депутатів, які прибули на місце, та журналістів всередину не пропускали. Представники поліції обмежилися спостереженнями та прийняттям заяв від директора музею та інших осіб.

ІКОМ України не вважає можливим давати оцінку змісту кримінального провадження і діям його фігурантів, це – компетенція правоохоронних органів. Водночас подібні дії працівників ДБР підважують принцип верховенства права та підривають суспільну довіру.

Музеї є публічним простором, місцем зберігання спільної спадщини і діалогу. Вони очікують від правоохоронних органів захисту і підтримки, а не агресії і насильства на межі актів вандалізму. Останній раз правоохоронці вдиралися до приміщення музею силою у січні 2014 р. Ця практика має бути назавжди викорінена.

Вимагаємо від керівництва ДБР принести вибачення Петру Гончару і провести службове розслідування даного інциденту".

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.