Картини з колекції Порошенко – цілі

ДБР зі штурмом вивезло з Музею Гончара митні декларації на картини з колекції Петра Порошенка

Проти пʼятого президента України Петра Порошенка відкрита кримінальна справа щодо незаконного вивезення предметів мистецтва за кордон. 25 травня мав відбутись допит у цій справі.

Однак, Порошенко на допит не пішов. Натомість організував у Музеї Гончара виставку картин, які він нібито вивіз за кордон із порушеннями. Разом із картинами на виставці мали бути представлені копії митних декларацій.

 

Виставку картин спільно відкривали Петро та Марина Порошенки. Подружжя вказувало, що усі охочі зможуть подивитись на картини після закінчення карантину і відкриття музею для відвідувачів.

За словами Порошенка, вони виставили роботи Айвазовського, Лагоріо, Котарбінського, Тропініна, Хмелюка та Рєпіна. Їх він нібито збирав десятки років.

Працівники Державного бюро розслідувань прибули до Музею Гончара. "Там проходять слідчі дії, які проводяться слідчими ДБР. Щодо змісту дій, які проводяться в Музеї Гончара, немає дозволу слідчого на їхнє оприлюднення", — повідомили в ДБР.

 

Директор музею Івана Гончара Петро Гончар заявив, що співробітники Державного бюро розслідувань не надали відповідного рішення суду та ввірвалися в музей, зламавши двері.

Згодом у музеї заявили: "Картини цілі. Декларації вилучені. Директор музею з адвокатами. Представники ДБР поїхали".

 

Український національний комітет Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) заявив, що "вважає неприпустимими дії представників Державного бюро розслідувань, що мали місце 26 травня 2020 р. у Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" (м. Київ).

Співробітники Державного бюро розслідувань під час проведення слідчих дій у рамках одного з кримінальних проваджень застосували силу для проникнення у виставкове приміщення музею – зламали двері, виштовхнули директора – Петра Івановича Гончара, і заблокували вхід. Що відбувалося в цей час у приміщеннях музею – невідомо, оскільки співробітників Музею Гончара, народних депутатів, які прибули на місце, та журналістів всередину не пропускали. Представники поліції обмежилися спостереженнями та прийняттям заяв від директора музею та інших осіб.

ІКОМ України не вважає можливим давати оцінку змісту кримінального провадження і діям його фігурантів, це – компетенція правоохоронних органів. Водночас подібні дії працівників ДБР підважують принцип верховенства права та підривають суспільну довіру.

Музеї є публічним простором, місцем зберігання спільної спадщини і діалогу. Вони очікують від правоохоронних органів захисту і підтримки, а не агресії і насильства на межі актів вандалізму. Останній раз правоохоронці вдиралися до приміщення музею силою у січні 2014 р. Ця практика має бути назавжди викорінена.

Вимагаємо від керівництва ДБР принести вибачення Петру Гончару і провести службове розслідування даного інциденту".

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.