Вандалу, який обмалював пам’ятник жертвам Голокосту, дали три роки умовно

У Кривому Розі чоловіка, який вчинив наругу над пам’ятником жертвам Голокосту, засудили до трьох років обмеження волі з випробувальним терміном в один рік.

Рішення ухвалив Центрально-міський районний суд, повідомляє "Радіо Свобода".

 

У рішенні суду зазначається, що чоловік, обмалювавши меморіальний знак, "вчинив низку умисних дій, спрямованих на грубе знущання та демонстрацію власної зневаги до місця розташування пам'ятника".

На суді він визнав свою провину. Сам він уродженець Кривого Рогу, одружений, працює на заводі.


Як повідомлялося, у січні 2020 року в Кривому Розі був пошкоджений пам'ятник жертвам Голокосту. Поліція відкрила провадження за частиною 1 статті 194 Кримінального кодексу України "пошкодження майна", а потім перекваліфікувала її на частину 2 статті 297 ("наруга над могилою").

У поліції заявили, що затримали чоловіка і що він скоїв злочин з хуліганських мотивів: крім пам'ятника жертвам Голокосту розмалював фарбою з балончика ще кілька об'єктів у місті.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.