Вандалу, який обмалював пам’ятник жертвам Голокосту, дали три роки умовно

У Кривому Розі чоловіка, який вчинив наругу над пам’ятником жертвам Голокосту, засудили до трьох років обмеження волі з випробувальним терміном в один рік.

Рішення ухвалив Центрально-міський районний суд, повідомляє "Радіо Свобода".

 

У рішенні суду зазначається, що чоловік, обмалювавши меморіальний знак, "вчинив низку умисних дій, спрямованих на грубе знущання та демонстрацію власної зневаги до місця розташування пам'ятника".

На суді він визнав свою провину. Сам він уродженець Кривого Рогу, одружений, працює на заводі.


Як повідомлялося, у січні 2020 року в Кривому Розі був пошкоджений пам'ятник жертвам Голокосту. Поліція відкрила провадження за частиною 1 статті 194 Кримінального кодексу України "пошкодження майна", а потім перекваліфікувала її на частину 2 статті 297 ("наруга над могилою").

У поліції заявили, що затримали чоловіка і що він скоїв злочин з хуліганських мотивів: крім пам'ятника жертвам Голокосту розмалював фарбою з балончика ще кілька об'єктів у місті.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.