У Києві презентували фотовиставку «Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)»

Сьогодні у столиці відкрили фотовиставку до річниці боїв за Донецький аеропорт. Світлини у вікнах «Укрінформу» можна буде побачити до 21 червня 2020 року (за адресою – Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 8/16).

Виставка "Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)" є черговим спільним проєктом Українського інституту національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

На 9 банерах представлено близько 50 фотографій, зроблених "кіборгом" Русланом Боровиком, а також цитати-спогади захисника аеропорту Дмитра Вербича, що увійшли до його нової книжки "Точка неповернення". 

 

"Для майбутніх поколінь, які вивчатимуть сучасну історію, фотофіксація російсько-української війни надзвичайно важлива. А ці світлини і спогади від "кіборгів" ще більш виразніше розкажуть про оборону ДАПу", – зауважив Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Кожен фотостенд виставки показує перебування "кіборгів" у ДАПі з різних боків: умови, в яких знаходилися наші вояки, їхній побут та дозвілля, аеропорт зсередини, позиції, понівечені російськими солдатами будинки місцевих жителів, моменти відчаю і радості, а також обличчя тих, хто боронив свою землю.

"Для мене фотографування у ДАПі було своєрідним способом емоційної розрядки. Я не планував робити виставку чи взагалі десь показувати ці світлини. Пригадую, що спершу, коли я брав до рук фотоапарат, багато хто з побратимів не хотів опинятися у полі зору мого об'єктива, запитували: "Та навіщо тобі це..?". Але я хотів це зафіксувати чи то для себе, чи для майбутніх поколінь", – говорить гранатометник 90-го окремого десантного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, "кіборг", автор унікальних світлин з пекла Донецького аеропорту Руслан Боровик.

"Ми добре пам'ятаємо той період, коли країна затамувавши подих, стежила за подіями у Донецькому аеропорту, але наші переживання та страх і близько не зрівняються з емоціями, які переживали українські вояки, перебуваючи у терміналах. Уривок зі спогаду "кіборга" Дмитра Вербича дуже влучно описує те, що у вояків було якесь відчуття нереальності, ніби у комп'ютерній грі, тільки не можна зберегтись у разі чого. Є лише одна спроба, одне життя..." – сказала модераторка заходу співробітниця Інституту Аліна Карбан.

Фотовиставку "Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)" присвячено всім земним і небесним Героям, які захищали Донецький аеропорт.

Ідея – Аліна Карбан

Дизайн – Ганна Беркутова

Фотографії – Руслан Боровик

Цитати – Дмитро Вербич, книжка "Точка неповернення" (видавництво "Наш Формат")

Організатори: Український інститут національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

Завантажити фотовиставку у якості для друку та поширення можна за цим посиланням

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.