У столиці покажуть унікальні світлини з пекла Донецького аеропорту

У Києві відкриють фотовиставку «Героїчна оборона Донецького аеропорту» (2014-2015)»

10 червня о 12.00 в Укрінформі відкриють фотовиставку "Героїчна оборона Донецького аеропорту". Відкриття буде транслюватися онлайн на сторінці Українського інституту національної пам'яті. Фотографії у вікнах УКРІНФОРМу можна буде побачити до 21 червня.

До участі у заході запрошені: 

  • Руслан Боровик "Багдад" – гранатометник 90-го окремого десантного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, "кіборг", автор унікальних світлин

  • Антон Дробович – Голова Українського інституту національної пам'яті

  • Олександр Харченко – генеральний директор УКРІНФОРМу

  • Олександр Ткаченко – міністр культури та інформаційної політики України

Модераторка – Аліна Карбан – співробітниця Українського інституту національної пам'яті.

 

 

Фотовиставка "Героїчна оборона Донецького аеропорту" – це спільний проєкт Українського інституту національної пам'яті та УНІА "Укрінформ". 

На 9 банерах представлено близько 50 фотографій, зроблених "кіборгом" Русланом Боровиком, а також цитати-спогадів захисника аеропорту Дмитра Вербича, що увійшли до його нової книжки "Точка неповернення". 

Кожен фотостенд показує перебування "кіборгів" у ДАПі з різних боків: умови, в яких знаходилися наші вояки, їхній побут та дозвілля, аеропорт зсередини, позиції, понівечені російськими солдатами будинки місцевих жителів, моменти відчаю і радості, а також обличчя тих, хто боронив свою землю.

Оборона Донецького аеропорту тривала з весни 2014-го до зими 2015-го і стала символом спротиву українців російській військовій агресії. 

Уся країна, затамувавши подих, стежила за новинами про ДАП протягом 242 днів. Під час боїв за Аеропорт українські вояки продемонстрували силу, витримку, відданість та незламність.

Фотовиставку присвячено всім земним і небесним Героям, які захищали Донецький аеропорт.

Ідея – Аліна Карбан

Дизайн – Ганна Беркутова

Фотографії – Руслан Боровик

Цитати – Дмитро Вербич, книжка "Точка неповернення" (видавництво "Наш Формат")

Організатори: Український інститут національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.