У столиці покажуть унікальні світлини з пекла Донецького аеропорту

У Києві відкриють фотовиставку «Героїчна оборона Донецького аеропорту» (2014-2015)»

10 червня о 12.00 в Укрінформі відкриють фотовиставку "Героїчна оборона Донецького аеропорту". Відкриття буде транслюватися онлайн на сторінці Українського інституту національної пам'яті. Фотографії у вікнах УКРІНФОРМу можна буде побачити до 21 червня.

До участі у заході запрошені: 

  • Руслан Боровик "Багдад" – гранатометник 90-го окремого десантного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, "кіборг", автор унікальних світлин

  • Антон Дробович – Голова Українського інституту національної пам'яті

  • Олександр Харченко – генеральний директор УКРІНФОРМу

  • Олександр Ткаченко – міністр культури та інформаційної політики України

Модераторка – Аліна Карбан – співробітниця Українського інституту національної пам'яті.

 

 

Фотовиставка "Героїчна оборона Донецького аеропорту" – це спільний проєкт Українського інституту національної пам'яті та УНІА "Укрінформ". 

На 9 банерах представлено близько 50 фотографій, зроблених "кіборгом" Русланом Боровиком, а також цитати-спогадів захисника аеропорту Дмитра Вербича, що увійшли до його нової книжки "Точка неповернення". 

Кожен фотостенд показує перебування "кіборгів" у ДАПі з різних боків: умови, в яких знаходилися наші вояки, їхній побут та дозвілля, аеропорт зсередини, позиції, понівечені російськими солдатами будинки місцевих жителів, моменти відчаю і радості, а також обличчя тих, хто боронив свою землю.

Оборона Донецького аеропорту тривала з весни 2014-го до зими 2015-го і стала символом спротиву українців російській військовій агресії. 

Уся країна, затамувавши подих, стежила за новинами про ДАП протягом 242 днів. Під час боїв за Аеропорт українські вояки продемонстрували силу, витримку, відданість та незламність.

Фотовиставку присвячено всім земним і небесним Героям, які захищали Донецький аеропорт.

Ідея – Аліна Карбан

Дизайн – Ганна Беркутова

Фотографії – Руслан Боровик

Цитати – Дмитро Вербич, книжка "Точка неповернення" (видавництво "Наш Формат")

Організатори: Український інститут національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками