У Києві презентували фотовиставку «Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)»

Сьогодні у столиці відкрили фотовиставку до річниці боїв за Донецький аеропорт. Світлини у вікнах «Укрінформу» можна буде побачити до 21 червня 2020 року (за адресою – Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 8/16).

Виставка "Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)" є черговим спільним проєктом Українського інституту національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

На 9 банерах представлено близько 50 фотографій, зроблених "кіборгом" Русланом Боровиком, а також цитати-спогади захисника аеропорту Дмитра Вербича, що увійшли до його нової книжки "Точка неповернення". 

 

"Для майбутніх поколінь, які вивчатимуть сучасну історію, фотофіксація російсько-української війни надзвичайно важлива. А ці світлини і спогади від "кіборгів" ще більш виразніше розкажуть про оборону ДАПу", – зауважив Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Кожен фотостенд виставки показує перебування "кіборгів" у ДАПі з різних боків: умови, в яких знаходилися наші вояки, їхній побут та дозвілля, аеропорт зсередини, позиції, понівечені російськими солдатами будинки місцевих жителів, моменти відчаю і радості, а також обличчя тих, хто боронив свою землю.

"Для мене фотографування у ДАПі було своєрідним способом емоційної розрядки. Я не планував робити виставку чи взагалі десь показувати ці світлини. Пригадую, що спершу, коли я брав до рук фотоапарат, багато хто з побратимів не хотів опинятися у полі зору мого об'єктива, запитували: "Та навіщо тобі це..?". Але я хотів це зафіксувати чи то для себе, чи для майбутніх поколінь", – говорить гранатометник 90-го окремого десантного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, "кіборг", автор унікальних світлин з пекла Донецького аеропорту Руслан Боровик.

"Ми добре пам'ятаємо той період, коли країна затамувавши подих, стежила за подіями у Донецькому аеропорту, але наші переживання та страх і близько не зрівняються з емоціями, які переживали українські вояки, перебуваючи у терміналах. Уривок зі спогаду "кіборга" Дмитра Вербича дуже влучно описує те, що у вояків було якесь відчуття нереальності, ніби у комп'ютерній грі, тільки не можна зберегтись у разі чого. Є лише одна спроба, одне життя..." – сказала модераторка заходу співробітниця Інституту Аліна Карбан.

Фотовиставку "Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)" присвячено всім земним і небесним Героям, які захищали Донецький аеропорт.

Ідея – Аліна Карбан

Дизайн – Ганна Беркутова

Фотографії – Руслан Боровик

Цитати – Дмитро Вербич, книжка "Точка неповернення" (видавництво "Наш Формат")

Організатори: Український інститут національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

Завантажити фотовиставку у якості для друку та поширення можна за цим посиланням

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.