В Англії прибиратимуть памʼятник засновнику скаутського руху

Пам'ятник засновникові скаутського руху Роберту Бадену-Пауеллу у місті Пул тимчасово приберуть через побоювання зруйнування. Прихильники знесення статуї стверджують, що Баден-Пауелл нібито симпатизував Гітлерові, а також був расистом і гомофобом

 
Фото: STEVE DANIELS

Про це повідомляє BBC. Статую встановили 12 років тому.Місцева поліція рекомендувала її демонтувати аби уникнути вандалізму.

Баден-Пауелл нібито був прихильником нацистів, а також здійснював проти зулусів військові злочини, коли служив в Південній Африці наприкінці XIX століття.

Рішення про знесення ухвалили органи місцевої влади. Заступник голови міської ради Марк Хауелл в коментарі підкреслив, що статую прибирають, щоб врятувати її:

"Ми знаємо, що місцеві мешканці пишаються лордом Баденом-Пауеллом і скаутським рухом і їх зв'язком з Пулом. Дехто вважає, що рішення тимчасово прибрати пам'ятник - це поступка протестувальникам. Однак, ми вважаємо, що відповідальним рішенням буде захистити пам'ятник, щоб його цінували і поважали майбутні покоління".

У памʼятника знайшлось доволі багато захисників.

Баден-Пауелл заснував рух скаутів у 1907 році. Цей рух існує досі, зокрема і в Україні. Скаути ніколи не ставили перед собою політичних завдань. Натомість завжди пропонували мир, рівність та толерантність.

Прихильники скаутів і Бадена-Пауелла говорять, що скаутський рух допомагає подолати соціальний розрив - у скаути беруть дітей із сімей різного рівня доходів.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.