Англійській бібліотеці повернули книгу, яку взяли почитати 300 років тому

Шеффілдський собор Англії отримав посилку з книгою «Віра і практика англіканської церкви», яку читач взяв із церковної бібліотеки в 1709 році. Мешканка Уельсу знайшла цю книгу серед речей своєї померлої хрещеної матері. У заповіті покійної зазначено, що «Віру і практику англіканської церкви» необхідно повернути Шеффілдському собору.

Про це повідомляє Bird in flight із посиланням на Sheffield Star.

 

Книга була написана в 1688 році і видана в 1704-му. У ті часи Шеффілдський собор ще був церквою і славився своєю бібліотекою. "Я намагаюся порахувати, яким міг би бути штраф для читача, — він дозволив би нам купити новий дах або щось ще", — пожартував заступник настоятеля собору Кейт Ферроу.

Він уточнив, що пообіцяв не штрафувати родину, в якій усі ці роки зберігалася книга. "Вони повернули її, і це чудово", — додав Ферроу. За його словами, "Віра і практика англіканської церкви" стане перлиною в літературній колекції Шеффілдського собору.

Об'єкт є однією з міських визначних пам'яток Шеффілда. Його офіційна назва — собор Святих Петра і Павла. Раніше це була парафіяльна церква, статус якої підвищився до кафедрального собору, коли в 1914 році створили Шеффілдську єпархію.

Створення дивізії «Галичина», як політичний проект та цивілізаційний вибір

Однією з найбільш контроверсійних сторінок українського національно-визвольного руху є історія дивізії військ СС «Галичина». Практично кожне згадування дивізії в науковій літературі чи публіцистиці, супроводжується розповсюдженням міфів та пропагандистських штампів.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.