В Англії арехологи знайшли рештки пʼятьох мамонтів льодовикового періоду

В Англії археологи та палеонтологи виявили рештки пʼятьох мамонтів льодовикового періоду: великі останки двох дорослих особин, двох молодих та немовля, які бродили 200 тисяч років тому.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Фото: Julian Schwanitz/BBC/Windfall Films

Їх виявили неподалік міста Свіндон разом з інструментами, які використовували неандертальці, які, ймовірно, і полювали на цих 10-тонних звірів.

Також науковці знайшли рештки інших тварин льодовикового періоду: лосів (вдвічі більше їхніх сьогоднішніх нащадків) та крихітних істот, наприклад, гнойових жуків та прісноводних равликів. На цьому місці збереглося навіть насіння, пилок і скамʼянілості рослин, у тому числі різновидів, що вимерли.

Знахідки називають "золотою жилою" через їх стан збереження. Науковці очікують зробити більше відкриттів, оскільки зараз розкопали лише частину ділянки гравійного карʼєру.

 
Фото: DigVentures

"Це одне з найважливіших відкриттів у британській палеонтології. Ці мамонти лежать у землі саме там, де вони померли чверть мільйона років тому – поруч із неймовірними речами, такими як камʼяні знаряддя та равликами, яких вони топтали ногами. У нас є свідчення того, яким був краєвид. Ми знаємо, які там рослини росли.

Дрібниці справді розкривають контекст цих великих культових гігантів. Це неймовірно важливо з погляду розуміння того, як зміна клімату особливо впливає на навколишнє середовище, екосистеми та біологічні види", — сказав біолог Бен Гаррод.

 
Фото: DigVentures

Дослідники вважають, що останки мамонта та артефакти датуються приблизно 220 тисячами років тому — це міжльодовиковий період, відомий як MIS7. Падіння температури змусило неандертальців піти на південь.

Перші мамонти прийшли сюди з Африки близько пʼяти мільйонів років тому. Цей конкретний вид, степовий мамонт, був найбільшим із них і існував приблизно від 1,8 мільйона до приблизно 200 тисяч років тому, і важив до 15 тонн, що у два чи три рази більше за вагу африканського слона.

Ярослав Гайвас. Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст

Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.