Банк Англії показав нову полімерну купюру з Аланом Тюрінгом

Банк Англії представив дизайн нової купюри номіналом 50 фунтів стерлінгів, на якій буде зображений англійський математик та криптограф Алан Тюрінг. Банкнота надійде в обіг 23 червня - в день його народження

Про це повідомляє BBC.

 

Алан Тюрінг відомий тим, що у роки Другої світової війни група криптологів під його керівництвом розгадала принцип роботи німецької шифрувальної машини "Енігма".

Злам шифру "Енігми" наблизив перемогу союзників принаймні на два роки, вважають вони, і без цього результат війни взагалі був би непередбачуваним.

Можливість дізнаватися про плани противника заздалегідь врятувала десятки тисяч життів.

Після війни в британській Національній фізичній лабораторії за проєктом Тюрінга був створений перший у світі прототип комп'ютера - машина з пам'яттю і програмою, що в ній зберігається.

У 1952 році Тюрінга арештували за зв'язок з 19-річним юнаком з Манчестера. Його визнали винним у "грубій непристойності" - така стаття існувала в кримінальному кодексі тих часів і передбачала покарання за гомосексуалізм.

Ув'язнення Тюрінгу замінили на примусове лікування, зокрема гормональне. У віці 41 року Тюрінг наклав на себе руки. І лише у 2013 році його помилували посмертно.

"Він був провідним математиком, біологом і першопроходцем в галузі комп'ютерних наук, - сказав голова Банку Англії Ендрю Бейлі. - Він зазнав нелюдського ставлення за те, що був геєм. Обравши його як обличчя нашої 50-фунтової банкноти, ми віддаємо шану його здобуткам і всім тим цінностям, які він символізує.

Проте чимало активістів вказують на те, що Банк Англії недостатньою мірою відображає розміїття британського суспільства: на трьох з чотирьох нових банкнот зображені чоловіки: Вінстон Черчилль на £5, художник Вільям Тернер на £20 і математик Алан Тюрінг - на £50.

І лише на купюрі £10 зображена жінка - письменниця Джей Остін.

Окрім того, жаліються критики, усі четверо - представники білої раси.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".