У Швеції закликають демонтувати пам'ятник Карлу XII замінивши на Ґрету Тунберг

Заворушення у США розпалили пристрасті довкола пам’ятників по всьому світу. Ця хвиля докотилася і до Швеції, де колишній мер міста Умео Ян Бйорінге закликав прибрати пам'ятник «самовладному деспотові» Карлу XII, замінивши його рятівницею екології Ґретою Тунберг.

Про це пише шведська газета Aftonbladet.

Пам'ятник Карлу ХІІ та Ґрета Турнберг
Пам'ятник Карлу ХІІ та Ґрета Турнберг
Колаж: Anders Hellberg

"Заворушення в США розпалили пристрасті довкола пам'ятників. Але глава Шведської ради з національної спадщини Ларс Амреус став на захист пам'ятників гнобителям.

Багато істориків вважають, що пам'ятники відображають скоріше цінності тієї чи іншої епохи, ніж об'єктивну історичну реальність. Наша історія викладається в шкільних підручниках і музеях. Статуї ж ставляться, щоб насаджувати певні погляди", - заявив Бйорінге.

Амреус вважає, що зносити пам'ятники навіть цим "ненависним діячам" неправильно. Колишній мер сперечається з ним, стверджуючи, що знесення пам'ятників і стирання пам'яті про них – це не одне і те ж.

"Давайте скористаємося цифровими можливостями і замість кожної демонтованої статуї створимо інтерактивні презентації. За допомогою QR-коду або аналогічної технології відвідувач легко отримає відомості про той чи інший пам'ятник: коли і чому його встановили і навіщо знесли", - агітує він.

"Я висуваю міській раді наступну пропозицію: приберіть самовладного деспота Карла XII і поставте на його місце рятівницю екології Ґрету Тунберг. Або принаймні лауреата Нобелівської премії миру Дага Хаммаршельда. Обидва намагалися зробити світ гуманнішим і кращим", - підсумував він.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.