Гра This War of Mine стане частиною шкільної програми Польщі. ВІДЕО

Антивоєнний симулятор виживання This War of Mine польської студії 11 bit studios стане частиною шкільної програми у Польщі та буде включена до списку позакласного читання для всіх старшокласників, яким виповнилося 18 років.

Ініціатором став премʼєр-міністр Матеуш Моравецький, повідомляє Radio Kraków. Про це рішення також повідомив розробник гри.

 

"Ігри — це частина культури. Вони сучасні, природні та привабливі для молоді. Вони використовують зрозумілу їй мову — мову взаємодії. Ігри можуть розповісти про все — про емоції, правду, боротьбу добра зі злом, гуманність і страждання", — йдеться в заяві 11 bit studios.

This War of Mine вийшла у 2014 році. В її основі — облога Сараєва під час війни в Югославії. За чотири роки облоги, за офіційними даними, було вбито понад 5 тисяч цивільних, серед яких багато дітей.

Головний проспект у боснійській столиці отримав сумне прізвисько "Алея снайперів" — під перехресним вогнем були вбиті 225 осіб, зокрема 60 дітей.

Користувачі This War of Mine грають за цивільне населення, яке намагається вижити в умовах боїв. Гра порушує безліч тем, головна з яких — викликати у людини відразу до війни.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.