Україна та США разом оцифровуватимуть архівні документи

Державна архівна служба України відновлює співробітництво з американськими партнерами задля оцифрування архівних документів.

Про це йдеться на стронці ДАСУ.

2 червня 2020 року Голова Укрдержархіву Анатолій Хромов підписав Меморандум про співробітництво між Державною архівною службою України та корпорацією Family Search International (США), метою якого є оцифрування документів Національного архівного фонду України генеалогічного характеру та створення фонду користування на такі документи.

Голова ДАСУ - Анатолій Хромов
Голова ДАСУ - Анатолій Хромов

В умовах карантинних заходів, пов'язаних з поширенням COVID–19 у світі, підписання Меморандуму відбулося в два етапи, спочатку він був підписаний американською стороною та переданий для підписання до Державної архівної служби України офіційним представником Family Search в Україні Олександром Січкаренком.

Реалізація Меморандуму відбуватиметься шляхом укладення договорів про співробітництво Family Search з конкретними державними архівами України.

Family Search – є правонаступником Генеалогічного товариства Юта, США. Сьогодні корпорація співпрацює з 33 країнами Європейського Союзу, серед них Австрія, Бельгія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія, а також найближчі сусіди та партнери України, у тому числі в архівній сфері – Угорщина, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія.

Основною метою співробітництва корпорації з архівними службами світу є реалізація спільних інформаційно-гуманітарних проєктів, провідним серед яких є створення цифрового фонду користування на документи генеалогічного характеру, що зберігаються в архівних установах та розширення доступу для користувачів до інформації оцифрованих архівних документів у режимі онлайн.

Цифровий банк генеалогічних даних, створений Family Search сприяє забезпеченню збереження оригінальних архівних документів, що містять зазначену інформацію.

В каталозі корпорації вже є понад 20 500 000 цифрових зображень з українських архівів, які були створені протягом 1994-2011 років. Поновлення співпраці з американськими партнерами дозволить українським державним архівам в найближчі роки оцифрувати основні документальні комплекси необхідні для дослідження родоводу.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.