Глава УГКЦ закликав Мінкультури завершити спорудження меморіалу жертв Голодомору

Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав звернуся до міністра культури Олександра Ткаченка з проханням, аби довершення меморіалу жертв Голодомору-геноциду було одним з пріоритетів його діяльності як міністра

Про це, як повідомляє Департамент інформації УГКЦ, Святослав сказав під час зустрічі Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій з новим Міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком та головою Державної служби з етнополітики та свободи совісті Оленою Богдан. Зустріч відбулася 23 червня 2020 року в Клубі Кабінету Міністрів України.

"Уже кілька років поспіль ми працюємо над тим, щоби було завершено спорудження меморіалу жертв Голодомору. Цей проєкт, на мою думку, є надзвичайно важливим. До нього було також залучено Міністерство культури в першій особі. Тому я прошу, пане міністре, аби довершення цього меморіалу було серед пріоритетів вашої діяльності", – сказав Предстоятель УГКЦ.

 

Глава Церкви вважає тему Голодомору глибокою раною, яку носить українське суспільство, тому потрібне гідне вшанування жертв цієї трагедії.

"Гадаю, осмислення наслідків Голодомору-геноциду і того, що з нами усіма сталося після цієї трагедії, має ще бути предметом доповідей для нових досліджень", – вважає Блаженніший Святослав.

Водночас Глава Церкви висловив сподівання, що ми разом зможемо лікувати рани, які носить наше суспільство.

Крім того Святослав зазначив, що вважає особливим здобутком Всеукраїнської ради Церков збереження релігійного миру в Україні. Адже, за його словами, після початку війни на сході України було багато різних спроб розпалити також і міжконфесійну війну всередині нашої країни. "І ми всі, незалежно від того, до якої Церкви себе співвідносимо, ми зрозуміли, що релігійний мир в Україні сьогодні є питанням національної безпеки", – наголосив Глава УГКЦ.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.