В Україні відзначають День кримськотатарського прапора

Цього дня 1991 року у Сімферополі розпочав діяльність другий Курултай кримськотатарського народу, що відбувся через 74 роки після першого Курултаю, який проходив у грудні 1917 року у Бахчисараї

 

Заходи, що проводитимуться у Києві:

10.30 – 10.45
Церемонія урочистого підняття кримськотатарського прапора на флагштоку біля будівлі МЗС України за участю Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби і Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.
Місце проведення - внутрішній дворик МЗС України

15.00 – 18.30
Автопробіг вулицями Києва.
Початок автопробігу - Міжнародний виставковий центр, завершення автопробігу - Майдан Незалежності.
При цьому, пасажири-учасники автопробігу о 18.30 приєднуються до ходи-винесенню великого кримськотатарського прапора

18.30-19.00
Урочиста хода - винесення великого кримськотатарського прапора. Початок ходи – вул. Хрещатик, 29/1 (орієнтир - магазин "Рошен" у Бессарабського ринку). Завершення ходи - Майдан Незалежності.

19.00-20.00
Мітинг, присвячений дню кримськотатарського прапора
Місце проведення - Майдан Незалежності

Організатори заходів, присвячених Дню кримськотатарського прапора, нагадують всім про необхідність використовувати на заходах індивідуальні засоби захисту - маски, рукавички, а також дотримуватися необхідної дистанції

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.