Чи можна в Україні випускати «Советское» шампанське? Верховний суд поставив крапку

Міністерство юстиції виграло судову справу у Харківського заводу шампанських вин.

Верховний суд постановив припинити діяльність державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" в частині використання найменування символіки комуністичного тоталітарного режиму під час використання та поширення продукції "Советское". Про це повідомляє "Главком" з посиланням на відомості судового реєстру.

 

З позовом до суду звернулося міністерство юстиції, яке отримало сигнал від мешканця Полтавщини, який 19 квітня 2016 року придбав у місцевому магазині винний напій ігристе біле "Радянське" ("Советское").

Після чого Комісія з питань дотримання закону про декомунізацію склала правовий висновок "Про невідповідність діяльності ДП "Харківський завод шаманських вин" Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Так, використання слова "радянський" (рос, "советский") у найменуваннях юридичних осіб, ЗМІ, політичних партіях та інших об`єднань громадян, відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", є використанням у назві символіки комуністичного тоталітарного режиму.

Аналогічну позицію щодо вживання слова "советский" висловив Український інститут національної пам`яті.

Верховний суд з'ясував, що харківський завод є власником трьох свідоцтв, в яких наявне слово "советский": свідоцтво №62637 "Советское Шампанское напівсолодке", свідоцтво № 110435 "Советское Игристое", свідоцтво № 168438 "Советское Шампанское".

"Вищезазначене свідчить про можливість відповідача у будь-який час користуватися правами, якими він наділений, відповідно до положень Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", як власник вказаних свідоцтв, порушуючи при цьому встановлену Законом № 317- VIII заборону на виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму", - вважає Верховний суд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?