Зеленського запитали: чи Бандера є героєм?

«Українська правда» взяла інтервʼю у Володимира Зеленського. Серед іншого він відповідав і на запитання на історичну тематику

 
Українська правда

Журналісти "Української правди" розпитали президента про його ставлення до Степана Бандери.

На пряме запитання Зеленський відповів "у мене не може бути ставлення до таких людей, до таких подій за тих часів", оскільки він тоді не жив.

Стосовно того, чи є Степан Бандера героєм діючий президент розповів "Я виріс на Дніпропетровщині, де нам з самого початку ще за радянських часів казали хто такий Бандера. І він не був другом для України. Потім, коли була уже незалежність України усі піднімали це питання, ми читали, що ми... Він був одним із тих людей, які боролися за незалежність України".

Разом з тим, Президент вважає, "що всі люди, які захищали незалежність України, – є її синами, є її дійсно героями".

Також Зеленський заявив про відсутність спільного розуміння історії українцями: "нема такого, що народ точно зрозумів, ось нас обʼєднують такі сторінки, такі герої, такі люди".

При цьому, він вважає, що "дідам, які воювали з фашистами" треба дати час "зрозуміти, що відбувалось". І одночасно: "Навіщо їх змінювати?".

Під час запису інтерв'ю Зеленський постійно повторює "Бендера" замість "Бандера".

Президента також запитали про історичні постаті, які його захоплюють. Зеленський назвав двох осіб: Леоніда Кравчука та Богдана Хмельницького.

"Я дуже поважно відношусь до Кравчука. Він дав Україні незалежність. Щоб там не було. Багато всього кажуть. 

Але хто такий Кравчук сьогодні? Він – перший президент України. Зрозуміло, що люди підтримали на референдумі. Все це зрозуміло. Але…" - сказав Зеленський.

У Богдана Хмельницького діючий президент відмітив "дипломатію, перемовини й хитрість". І при цьому зауважив, що козацький гетьман "щось домовився, комусь продався". І "все це, знаєте, дрібниці, з яких не складається історія України".

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.