Зеленського запитали: чи Бандера є героєм?

«Українська правда» взяла інтервʼю у Володимира Зеленського. Серед іншого він відповідав і на запитання на історичну тематику

 
Українська правда

Журналісти "Української правди" розпитали президента про його ставлення до Степана Бандери.

На пряме запитання Зеленський відповів "у мене не може бути ставлення до таких людей, до таких подій за тих часів", оскільки він тоді не жив.

Стосовно того, чи є Степан Бандера героєм діючий президент розповів "Я виріс на Дніпропетровщині, де нам з самого початку ще за радянських часів казали хто такий Бандера. І він не був другом для України. Потім, коли була уже незалежність України усі піднімали це питання, ми читали, що ми... Він був одним із тих людей, які боролися за незалежність України".

Разом з тим, Президент вважає, "що всі люди, які захищали незалежність України, – є її синами, є її дійсно героями".

Також Зеленський заявив про відсутність спільного розуміння історії українцями: "нема такого, що народ точно зрозумів, ось нас обʼєднують такі сторінки, такі герої, такі люди".

При цьому, він вважає, що "дідам, які воювали з фашистами" треба дати час "зрозуміти, що відбувалось". І одночасно: "Навіщо їх змінювати?".

Під час запису інтерв'ю Зеленський постійно повторює "Бендера" замість "Бандера".

Президента також запитали про історичні постаті, які його захоплюють. Зеленський назвав двох осіб: Леоніда Кравчука та Богдана Хмельницького.

"Я дуже поважно відношусь до Кравчука. Він дав Україні незалежність. Щоб там не було. Багато всього кажуть. 

Але хто такий Кравчук сьогодні? Він – перший президент України. Зрозуміло, що люди підтримали на референдумі. Все це зрозуміло. Але…" - сказав Зеленський.

У Богдана Хмельницького діючий президент відмітив "дипломатію, перемовини й хитрість". І при цьому зауважив, що козацький гетьман "щось домовився, комусь продався". І "все це, знаєте, дрібниці, з яких не складається історія України".

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.