Всесвітня рада церков просить Туреччину повернути Святій Софії статус музею

Голова Всесвітньої ради церков Іоанн Саук написав листа президентові Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану з проханням переглянути рішення про позбавлення Айя-Софії статусу музею.

Про це повідомляє AP.

 

"Голова Всесвітньої ради церков звернувся до президента Туреччини, висловивши "смуток та занепокоєння" з приводу рішення змінити статус знаменитої стамбульської Святої Софії з музею на мечеть", - йдеться у повідомленні.

В.о. генерального секретаря ВРЦ Іоанн Саук наголосив, що як музей всесвітньої спадщини "Айя-Софія була місцем відкритості, зустрічей та натхнення для представників усіх націй".

Саук також заявив, що статус музею був "потужним свідченням" прихильності Туреччини до секуляризації суспільного життя. Він закликав Ердогана переглянути рішення в інтересах сприяння порозумінню, співпраці, аби уникнути відновлення старих розбіжностей та ворожнечі.

Раніше Державний департамент США заявив, що "розчарований" рішенням та з нетерпінням чекає, що Туреччина збереже пам'ятку відкритою для всіх.

Папа Римський Франциск заявив, що рішення Туреччини, яким собор Святої Софії у Стамбулі було позбавлено статусу музею та перетворено на мечеть, викликає велику скорботу.


Як відомо, 10 липня Державна рада (вищий адміністративний суд) Туреччини скасувала рішення уряду від 1934 року про статус музею Айя-Софії, розташованого в Стамбулі, що дасть змогу знову використовувати цю пам'ятку як мечеть.

В ЄС розкритикували це рішення турецької влади.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що думка інших країн не вплине на рішення про зміну статусу собору.


Собор Святої Софії був побудований у роки правління імператора Візантії Юстиніана I та відкритий у грудні 537 року. Понад тисячу років він був найбільшим храмом у християнському світі, в ньому коронували візантійських імператорів. Після захоплення Константинополя османами і падіння Візантійської імперії в 1453 році собор перетворили на головну мечеть Османської держави.

Музейний статус собор Святої Софії отримав у 1934 році за ініціативою першого президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка. З 1985 року собор включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.