Міністри ЄС закликають Туреччину не перетворювати Святу Софію на мечеть

Члени Ради міністрів ЄС із закордонних справ, які вперше за останні місці провели у Брюсселі очну зустріч, висловили жаль з приводу рішення влади Туреччини перетворити собор Святої Софії у Стамбулі на мечеть.

Про це під час віртуальної пресконференції за підсумками зустрічі розповів високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Під час зустрічі ми обговорили важливе питання щодо Святої Софії. Рада ЄС засудила рішення Туреччини перетворити настільки визначну пам'ятку знову на мечеть.

Таке рішення буде підживлювати недовіру та розділ між релігійними спільнотами, підриватиме наші зусилля, спрямовані на діалог і співпрацю. Була широка підтримка (міністрів) у заклику до влади Туреччини терміново переглянути та скасувати це рішення", - сказав Боррель.


Як повідомлялось раніше, 10 липня Державна рада Туреччини скасувала рішення уряду цієї країни від 1934 року про статус музею Святої Софії (Айя-Софія), що дозволить знову використовувати цю пам'ятку як мечеть.

Освячення собору Святої Софії відбулося 27 грудня 537 року. Понад 900 років він вважався найбільшим християнським храмом у світі. Після завоювання Костянтинополя в 1453 році султаном Мехметом II його перетворили на головну мечеть Османської держави. У 1985 році Айя-Софія була визнана пам'яткою світової спадщини ЮНЕСКО.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.