У Харкові увічнили мистецтвознавця Стефана Таранушенка. ФОТО

Меморіальну дошку досліднику церковної архітектури, музейнику Стефану Таранушенку відкрили на вулиці Мироносицькій, 76 у Харкові.

Про ініціативу встановлення пам'ятної дошки Суспільному розповів один з її учасників — видавець Олександр Савчук.

 

За його словами, благодійні кошти на пам'ятну дошку збирали близько трьох місяців, зголосилися 70 людей.

 

Стефан Таранушенко родом з Лебедина Сумської області. Тривалий час жив у Харкові, досліджував церковну архітектуру Лівобережної України, фотографував, робив заміри сакральних споруд на початку ХХ сторіччя, розповідає Савчук.

"Його основна заслуга в тому, що багато сакральної архітектури, тобто церков, він зберіг для нас, не дав їх зруйнувати. Він пояснював більшовикам, що це споруда дуже важлива з точки зору мистецтва й архітектури.

Він робив обміри, фотографії багатьох церков дерев'яних Лівобережної України. Потім вони будуть знищені в 30-ті роки. І тільки з його праць ми будемо знати, як же все це виглядало", — каже Савчук.

 

За словами Савчука, Стефан Таранушенко прожив у будинку на Мироносицькій 13 років — з 1920 по 1933 роки: "Саме з цього будинку його забирала НКВС — так він потрапив на заслання".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.