У Харкові увічнили мистецтвознавця Стефана Таранушенка. ФОТО

Меморіальну дошку досліднику церковної архітектури, музейнику Стефану Таранушенку відкрили на вулиці Мироносицькій, 76 у Харкові.

Про ініціативу встановлення пам'ятної дошки Суспільному розповів один з її учасників — видавець Олександр Савчук.

 

За його словами, благодійні кошти на пам'ятну дошку збирали близько трьох місяців, зголосилися 70 людей.

 

Стефан Таранушенко родом з Лебедина Сумської області. Тривалий час жив у Харкові, досліджував церковну архітектуру Лівобережної України, фотографував, робив заміри сакральних споруд на початку ХХ сторіччя, розповідає Савчук.

"Його основна заслуга в тому, що багато сакральної архітектури, тобто церков, він зберіг для нас, не дав їх зруйнувати. Він пояснював більшовикам, що це споруда дуже важлива з точки зору мистецтва й архітектури.

Він робив обміри, фотографії багатьох церков дерев'яних Лівобережної України. Потім вони будуть знищені в 30-ті роки. І тільки з його праць ми будемо знати, як же все це виглядало", — каже Савчук.

 

За словами Савчука, Стефан Таранушенко прожив у будинку на Мироносицькій 13 років — з 1920 по 1933 роки: "Саме з цього будинку його забирала НКВС — так він потрапив на заслання".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.