У Харкові увічнили мистецтвознавця Стефана Таранушенка. ФОТО

Меморіальну дошку досліднику церковної архітектури, музейнику Стефану Таранушенку відкрили на вулиці Мироносицькій, 76 у Харкові.

Про ініціативу встановлення пам'ятної дошки Суспільному розповів один з її учасників — видавець Олександр Савчук.

 

За його словами, благодійні кошти на пам'ятну дошку збирали близько трьох місяців, зголосилися 70 людей.

 

Стефан Таранушенко родом з Лебедина Сумської області. Тривалий час жив у Харкові, досліджував церковну архітектуру Лівобережної України, фотографував, робив заміри сакральних споруд на початку ХХ сторіччя, розповідає Савчук.

"Його основна заслуга в тому, що багато сакральної архітектури, тобто церков, він зберіг для нас, не дав їх зруйнувати. Він пояснював більшовикам, що це споруда дуже важлива з точки зору мистецтва й архітектури.

Він робив обміри, фотографії багатьох церков дерев'яних Лівобережної України. Потім вони будуть знищені в 30-ті роки. І тільки з його праць ми будемо знати, як же все це виглядало", — каже Савчук.

 

За словами Савчука, Стефан Таранушенко прожив у будинку на Мироносицькій 13 років — з 1920 по 1933 роки: "Саме з цього будинку його забирала НКВС — так він потрапив на заслання".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».